ПРО ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА

Гончар Дмитро Васильович

студент 1-го курсу судово-адміністративного факультету
Національного університету «Одеська юридична академія»

На сучасному етапі розвитку суспільство характеризується високим ступенем інформатизації. Цей процес з неймовірною швидкістю охоплює майже всі сфери життя значною мірою через існування необхідності обробки величезної кількості інформації, та потребу в інформаційному обслуговуванні. Інформатизація суспільства є закономірністю його розвитку і прогресу.

Вона має низку плюсів і спрямована на спрощення життя. Однак, даний процес несе за собою деякі мінуси: людина перебуває у глобальному комунікативному середовищі, що деякою мірою змінює характер міжкультурного спілкування. На даний момент інформаційні технології роблять виробництво стандартизованим та уніфікованим, а згодом це вплине на суспільні процеси, різноманітність життя буде під значною проблемою знищення і зникання як такого. Незважаючи на те, що вільний доступ до технологій, інформації й знань, їхнє потужне використання стає ефективною силою економічного і соціального розвитку на міжнародному і національному рівнях, людина піддається тенденціям до індивідуалізації, яка сприяє  ізольованості й занедбаності людей. Останнє спричиняє різкий розвиток інформаційних технологій, що в свою чергу дає змогу людям працювати не виходячи зі своєї кімнати та таким чином не об’єднує їх, а роз’єднує, що створює парадокс інформаційного суспільства. Саме тому, вивчення даної теми є актуальним.

Наше майбутнє включає в себе нові проблеми не лише технічні, а й політико-правові та морально-етичні. Разом із виразом «інформаційне суспільство» також у міжнародній практиці використовується термін «цифровий розрив» чи «цифрова нерівність»: це характеризує поривчастий доступ до інформаційно-комунікаційних технологій, інформаційне панування одних країн над одними, що є поважним бар’єром на шляху формування сталого глобалізаційного інформаційного суспільства.

Інформаційна частина виробництва буде вирішальною у найближчому майбутньому, а це означає, що перевищувати буде тип виробництва, направлений на обслуговування населення інформаційними послугами [1,  с. 3–4].

До характерних рис і ознак інформаційного суспільства відносять:

Сучасна інформатизація суспільства характеризується низкою недоліків. Основними з них є: проблема захисту інтересів національних меншин і національної культурної спадщини та мови інших країн в процесі глобалізації; навіювання людям думок і вплив на їх свідомість; нерівність доступу людей до інформації, що може спричинити відставання деяких країн у розвитку; руйнація і контроль приватного життя осіб; проблеми з психічним станом людей та їх залежність від віртуальної реальності [2, с. 61–79].

Існування мінусів процесу інформатизації не може перекреслити важливість даного процесу, який сприяє розвитку, тому в Україні утвердилась концепція створення інформаційного суспільства  і було оголошено «стовідсоткове входження України у світове інформаційне співтовариство». Основний шлях досягнення цієї мети – це сукупність техніко-технологічних, соціально-політичних, економічних і соціально-культурних компонентів, умов і факторів, за яких знання та інформація робляться дійсним та діючим ресурсом духовного та соціально економічного розвитку країни.

Інформаційне суспільство – новий етап розвитку цивілізації. Воно має низку ознак і характеристик, які є важливими рушійними факторами розвитку цивілізації. Однак, маючи низку переваг, які роблять наше життя простішим і сприяють піднесенню інтелекту суспільства, на жаль, виникає величезна проблема негативу, який несе інформатизація. Саме тому існує необхідність знаходження шляхів перетворення недоліків, зазначених вище, на плюси і це має стати основним напрямком діяльності у цій сфері. Україна являється одним з учасників світового інформаційного співтовариства і сприяє глобалізації, тому інформатизація сучасного життя та своєчасне регулювання законодавства у цієї сфері повинно бути одним з основних напрямків діяльності нашої держави.

Список використаної літератури:

  1. Іноземцев В. Структурування суспільного виробництва в системі постіндустріальних координат / / Російський економічний журнал, 2008. – № 11 – 15с.
  2. Мартинов А. Ю.. Постіндустріальне суспільство // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. – К. : Наук. думка, 2011. – Т. 8. – 439 с.