ПОНЯТТЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ ТА ІНФОРМАЦІЙНО-ПРАВОВОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

Юряк Тетяна Іванівна

студентка 2-го курсу соціально-правового факультету
Національного університету «Одеська юридична академія»

Проблематика юридичної відповідальності завжди посідала одне із центральних місць у юридичній науці.

У сучасній юридичній доктрині найбільш поширеним є поділ юридичної відповідальності на чотири види [1]: кримінальну, цивільну, адміністративну та дисциплінарну. Однак, нині все більше вчених схиляються до думки, що така диференціація не є вичерпною та не відповідає сучасним правовим реаліям. Зокрема, становлення й розвиток нового виду юридичної відповідальності – інформаційно-правової – стає актуальним напрямом досліджень науковців, особливо щодо розкриття специфіки інформаційних правопорушень.

Інформаційне правопорушення – це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на врегульовані законом суспільні відносини, що виникають під час здійснення інформаційної діяльності (отримання, використання, поширення та зберігання учасниками інформаційних правовідносин інформації), і за яку законом передбачено інформаційну відповідальність [1]. До речі, законодавчого визначення інформаційного правопорушення не існує, а тому в майбутньому при його формулюванні варто зробити акцент на об’єкти інформаційного правопорушення, одержання, використання, поширення та зберігання учасниками інформаційних правовідносин інформації. Законодавче визначення зазначеного терміну мало б узгодити розмаїття неоднозначної термінології, яка використовується у правовому регулюванні питань безпеки інформаційної діяльності в умовах розбудови інформаційного суспільства.

Основним документом, який регулює питання міжнародної співпраці у сфері запобігання правопорушенням в інформаційній сфері, стала прийнята в 2001 році європейська «Конвенція про кіберзлочинність», яка спрямована на розвиток міжнародної співпраці на рахунок запобігання найтяжчим правопорушенням у сфері комп’ютерних систем і мереж або, так званим, «кібернетичним злочинам». Конвенція загальною формою визначила головні групи та види інформаційних злочинів, за які національним законодавством повинна встановлюватись кримінальна відповідальність [2]:

  • злочини проти конфіденційності, цілісності та доступності комп’ютерних даних і систем;
  • злочини, пов’язані з комп’ютерами (підробка, шахрайство);
  • злочини, пов’язані зі змістом інформації;
  • злочини, пов’язані з порушенням авторських і суміжних прав.

Україна приєдналася до цієї Конвенції та ратифікувала її у 2005 році.

З розвитком інформаційного суспільства збільшується кількість правопорушень у сфері інформаційних відносин. Щороку в державі фіксується декілька мільйонів випадків порушень інформаційного законодавства, проте, на жаль, за відсутності розробленості інформаційно-правової відповідальності як правової категорії правопорушники не зазнають притягнення до відповідальності.

Суб’єктами правопорушень у сфері інформаційних відносин, за якими настає адміністративна відповідальність, виступають [3]:

  • посадові та службові особи, що мають доступ до відповідної інформації;
  • громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю;
  • працівники торгівлі, громадського харчування, сфери послуг;
  • посадові особи підприємств, установ, організацій;
  • суб'єкти первинного фінансового моніторингу тощо.

Упродовж довгого часу інформаційні правопорушення розглядалися через призму загроз інформаційної безпеки України, які закріплювались у Законі України «Про основи національної безпеки України».

Інформаційна відповідальність може реалізовуватись паралельно з адміністративною, кримінальною, цивільною й дисциплінарною. При цьому в різних випадках інформація може відігравати як головну, так і другорядну роль [1]. Широкомасштабність та різноманітність правопорушень в інформаційній сфері настільки велика, що на даний час немає спільної думки в їхньому розумінні ані науковцями, ані національними правовими системами, ані міжнародним правом. Немає також і термінологічної єдності і системи загальновизнаних юридичних понять, які в повноті могли б вказати всі варіанти протиправних діянь і спричинених ними наслідків у галузі інформації, інформаційних технологій, комп'ютерів та їхніх систем, локальних і глобальних інформаційно-телекомунікаційних мереж тощо [4]. Саме тому сучасній правовій доктрині конче потрібен розвиток в напрямі осмислення природи, основних властивостей, правових причин виникнення, юридичних наслідків інформаційних правопорушень, а також визначення їх місця в загальній системі протиправної поведінки як на галузевому так і на загальноправовому рівні.

У теорії права розглядається думка, що на даний час визначати юридичну відповідальність з позиції інформаційних відносин складно, оскільки визначення інформаційної відповідальності не існує як такого на законодавчому рівні, а ще відсутній один кодифікований нормативно-правовий акт, який містив би чіткий перелік інформаційних правопорушень й аналізувалась би специфічність санкцій інформаційного права. Проблема відсутності даного визначення проявляється в хибному застосуванні на практиці норм права. Дуже часто у правозастосовній практиці бувають випадки, коли деякі правомірні дії власника інформації помилково розглядаються уповноваженими органами як інформаційне правопорушення.

Отже, до вже встановленого поділу юридичної відповідальності варто було б додати пункт такий пункт, як «інформаційна відповідальність», оскільки не зважаючи на відсутність визначення такого поняття у вітчизняному законодавстві, така відповідальність дійсно існує об’єктивно та потребує подальшого поглибленого наукового розроблення.

Список використаної літератури:

  1. Писаренко Г. М. Юридична відповідальність в інформаційній сфері: окремі аспекти становлення / Писаренко Г. М. // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія ПРАВО. – 2016. – Вип. 36. – Т. 2. – С. 55–58.
  2. Конвенція про кіберзлочинність // Офіційний вісник України від 10.09.2007. – № 65. – С. 107. – Ст. 2535.
  3. Шапіро В. С. Адміністративна відповідальність за порушення законодавства України про інформацію / В. С. Шапіро // Матеріали науково- теоретичної конференції викладачів, аспірантів, співробітників та студентів юридичного факультету. – Суми, 2011. – С. 171–176.
  4. Юридична відповідальність за правопорушення в інфор- маційній сфері : навч. посіб. / О. О. Тихомиров, О. К. Тугарова. − К. : Нац. акад. СБУ, 2015. – 172 с.
Вы здесь: Home Доклады конференции Юряк Т. І. ПОНЯТТЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ ТА ІНФОРМАЦІЙНО-ПРАВОВОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ