ЩОДО РЕФОРМУВАННЯ ВІТЧИЗНЯНОГО  ЕЛЕКТРОННОГО СУДОЧИНСТВА  З УРАХУВАННЯМ ДОСВІДУ США

Сіденко В.В., Ромасова А.І.

студенти 1-го курсу магістратури судово-адміністративного факультету Національного університету «Одеська юридична академія»

Повсюдне використання інформаційно-комунікаційних технологій створило важливі передумови для змінення в системі суспільних відносин і переходу до інформаційного суспільства як нового якісного стану, де провідне місце належить інформації та знанням. Більше того, інформація відіграє роль провідного ресурсу та головного фактору економічного розвитку, а виробництво та споживання інформації є найважливішим видом діяльності як невід’ємної складової сучасного економічного, політичного, правового і культурного життя людей.

Особливого значення в цьому аспекті набувають процеси інформатизації, зокрема у сфері забезпечення судової діяльності в нашій державі. Основні принципи, завдання та напрямки інформатизації системи судочинства визначені в «Концепції галузевої програми інформатизації судів загальної юрисдикції, інших органів та установ судової  системи» [1].

Нині в Україні існують певні проблеми на шляху повної і всебічної інформатизації сфери судочинства відповідно до вимог світових стандартів. Однією з таких проблем є труднощі при отриманні інформації у сфері правосуддя. У Стратегії реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015–2020 роки, схваленій Указом Президента України № 276/2015 від 20.05.2015 року, проаналізовано стан нинішнього правосуддя й акцентується увага на «недостатньому рівні єдності та послідовності судової практики, а також відсутності чи недостатньому рівні використання можливостей сучасних інформаційних систем» (електронне правосуддя) [2]. Там же звернено увагу на низький рівень публічності сфери правосуддя та довіри до судової системи взагалі і до суддів зокрема.

Нинішній стан політичного порядку і правового регулювання в інформаційному форматі інституціоналізації судової влади не відповідає все більш активним і конкретним вимогам громадян з розширення інформаційної відкритості і доступності правосуддя. І це, як наслідок, викликає недовіру більшості населення до правосуддя в нашій державі.

Для подолання цих проблем було вирішено запровадити автоматизовану систему документообігу суду «Електронний суд» [3], опираючись на позитивний світовий досвід впровадження подібних систем. По суті, «Електронний суд» є підсистемою частиною єдиної системи «Електронного врядування» і призначений для автоматизації процесів судового діловодства, забезпечення повноцінного поширення інформації щодо судового розгляду, узагальнення судової практики, публікації цієї інформації для громадян, а також забезпечення дотримання процесуальних строків з метою забезпечення справедливого та неупередженого правосуддя в Україні. Тобто це сукупність інформаційно-комунікаційних технологій, що дозволяють здійснювати процесуальні дії в електронній формі.

Правові підставі та порядок використання підсистеми «Електронний суд» на перехідний період до впровадження Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) визначено Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженим у редакції рішення Ради суддів України від 12.04.2018 № 16 [4]. Функціонування ЄСІТС в Україні на законодавчому рівні закріплюється Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та іншого законодавства» від 03.10.2017 [5].

З 4 червня 2018 року дана підсистема почала функціонувати у пілотному режимі з метою її тестування і виявлення проблем функціонування. За 11 місяців тестового функціонування казати про повну успішність і ефективність впровадження електронного судочинства ще зарано. Це зумовлено тим, що для України ця система є абсолютно новою і, як наслідок, немає досвіду, який зміг би стати каталізатором її запровадження. У цьому контексті нашій державі в процесі реформування та інформатизації судочинства доречно залучати позитивний досвід розвинених країн. Практика електронного судочинства поширена в межах судових систем закордонних країн: США, Великобританія, Німеччина, Канада, Італія та ін. [6].

На нашу думку, доволі ефективним було б залучення досвіду  американської системи електронного судочинства, яка є однією з перших і однією з найефективніших в усьому світі. Про ефективність використання саме американського досвіду може свідчити те, що в Україні вже функціонує «Єдиний державний реєстр судових рішень», який є дуже схожим до однієї з двох частин моделі електронного судочинства США. Так, американська електронна судова служба з вільним доступом «Public Access to Court Electronic Records» (PACER, «Громадський доступ до електронних записів суду») (https://www.pacer.gov/) є своєрідною базою даних про справи та реєстри в інтернеті з федеральних апеляційних, окружних та банкрутських судів і є незамінною, коли у користувача виникає потреба віднайти матеріали якоїсь конкретної судової справи. За допомогою PACER можна ознайомитись із реєстром прийнятих заяв, вивчити перебіг розгляду справи та історію ухвалених рішень та переглянути календар призначених засідань. На сайті цієї системи зберігаються справи в електронній формі, починаючи з 1999 року. Успішне функціонування PACER забезпечується Федеральним судом відповідно до його зобов'язань щодо надання громадськості доступу до інформації суду через централізовану службу.

Окрім PACER, у США існує система електронного подання документів до суду «Case Management / Electronic Case Files» (CM/ECF, «Управління справами / електронні файли справ») як частини американської моделі «Електронного суду». Та для того аби у нашій державі ефективно і повноцінно запрацювала система електронного судочинства, необхідно запровадити аналог і цієї електронної служби. Сервіс CM/ECF3 (https://www.pacer.gov/cmecf) – це всеохоплююча система управління справами федерального судочинства для всіх окружних, апеляційних та банкрутських судів. CM/ECF дозволяє судам приймати заявки через інтернет та надає можливість доступу до матеріалів справи кільком сторонам і пропонує розширені можливості пошуку та звітності. Вхід до системи можливий через особистий кабінет, доступ до якого надається за виданим у суді логіном і паролем, а всі документи мають бути надіслані у pdf-форматі.

Для подання документів судової справи (заяви, пропозиції чи то клопотання) через CM/ECF, що запроваджена в США, користувачу треба зайти за офіційний сайт CM/ECF  (https://www.pacer.gov/cmecf) і з усього переліку послуг вибрати і завантажити потрібну форму з переліку доступних форм. «Форма реєстрації / повідомлення ECF» («Forms of registration / notification ECF») надає поетапну інструкцію щодо заповнення і відправлення форми. Є два способи заповнення форм. Перший дає змогу заповнити інтерактивну форму онлайн, просто проставивши позначки «V» у потрібних місцях. Другий передбачає заповнення форми вручну за допомогою ручки з чорнилом після її роздрукування та надсилання за допомогою пошти або факсу на зазначену адресу. Обидва способи є повноцінними та існують виключно для задоволення вподобань людей щодо того, кому як краще заповнювати дані форми.

Особисто випробувавши системи PACER та CM/ECF3 можна зазначити, що вона є дуже простими і доступними у користуванні. Після мінімального ознайомлення з цими сервісами навіть людина, яка ніколи до цього їх не використовувала, зможе легко і вдало скористуватися нею. До речі, завдяки простоті у використанні свого часу перехід на такі електронні форми судового діловодства відбувся доволі безболісно, хоча транзитний період тривав у межах п’яти років, але зрештою електронний документообіг дав змогу суттєво підвищити рівень ефективності роботи [7]. Зазначені кращі світові практики у сфері судового адміністрування та електронного правосуддя варто запозичувати, пристосувати до наших реалій і запроваджувати в Україні.

Задля успішного і швидкого впровадження електронного судочинства у нашій країні варто організовувати спільні навчання суддів, апаратного складу суду та адвокатів для роботи з системою ЄСІТС та її підсистемами. Доречно створити кол-центр із залученням досвідчених працівників суду для надання швидкої кваліфікованої допомоги користувачам. Своєрідне небажання прийняття новацій посеред суддів та персоналу суду варто долати за допомогою добре налагодженого менеджменту та проведених тренінгів.

Отже, вкрай необхідні на сьогодні системні змінення у реформуванні судової системи шляхом її повної інформатизації і впровадження системи електронного судочинства дозволять створити єдиний інформаційний простір у цій сфері. Впровадження електронного судочинства значно спростить доступ до правосуддя і вирішить низку проблем, які викликають недовіру до правосуддя та зумовлюють його неефективність. Для вирішення даних проблем вбачається доцільним використовувати як орієнтир позитивний світовий досвід у цій сфері.

Список використаної літератури:

  1. Концепція галузевої програми інформатизації судів загальної юрисдикції, інших органів та установ судової системи. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://court.gov.ua/userfiles/concept.pdf.
  2. Про Стратегію реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015–2020 роки: Указ Президента України від 20.05.2015 року № 276/2015 // Офіційний вісник Президента України. – 2015. – № 13. – Ст. 864.
  3. Офіційний сайт електронного суду. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://id.court.gov.ua/
  4. Положення про автоматизовану систему документообігу суду. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://court.gov.ua/sudova-vlada/969076/polozhenniapasds/
  5. Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2017. – № 48 . – Ст. 436.
  6. Трут Д. Переваги електронного судочинства. / Дмитро Трут // ЮРИСТ&ЗАКОН. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uz.ligazakon.ua/ua/magazine_article/EA009834.
  7. Огляд передових практик США у сфері судового адміністрування та електронного правосуддя презентують судді ВС. // Судова влада України. Верховний суд. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/478550.

Науковий керівник: доц. Трофименко О. Г.

 

Вы здесь: Home Доклады конференции Доклады IV конференции "Информатизация общества: проблемы и перспективы" (2019 г.) Сіденко В.В., Ромасова А.І. ЩОДО РЕФОРМУВАННЯ ВІТЧИЗНЯНОГО ЕЛЕКТРОННОГО СУДОЧИНСТВА З УРАХУВАННЯМ ДОСВІДУ США