РОЛЬ ЗМІ В УМОВАХ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА

Борумбєй Т. І.

студентка 2-го курсу факультету кібербезпеки та інформаційних технологій
Національного університету «Одеська юридична академія»

Успішне вирішення політичних, економічних та соціальних питань сьогодні все більше залежить від дій такого чинника як соціальна активність особистості, залучення особи у соціальне життя суспільства. Важливу роль у формуванні такої активності грають засоби масової інформації, які здійснюють оптимізацію суспільних відносин між інститутами суспільства та визначають основні канали впливів на громадянське суспільство.

Для побудови інформаційного суспільства потрібно пам’ятати про сприяння утвердження свободи слова, забезпечення вільного та рівного доступу громадян до інформації, підтримку держави для формування інформаційного простору, а також забезпечення збалансованого висвітлення найактуальніших для суспільства питань.

Поняття “інформаційне суспільство” з'явилося у другій половині 1960-х рр. Його введення пов’язують з концепцією “трьох хвиль” Тоффлера [3]. У книзі “Третя хвиля” Тоффлер не дає прямого визначення терміну, але пояснює його через перелік частин, що складають таке суспільство і “які є радикально новими для сьогодення та мають докорінно змінити життя сучасного покоління” [4]. 

Термін “інформаційне суспільство” вперше був використаний у доповіді з наукових, технічних та економічних досліджень в Японії у 1966 році, в якій стверджувалося, що поняття являє собою суспільство, в якому в надлишку є висока за якістю інформація, а також всі необхідні засоби її розподілу.

У лінгвістичному словнику Т.В. Жеребіло під “інформаційним суспільством” розуміє суспільство, яке прийшло на зміну постіндустріального і розвивається як концепція нового соціального порядку, в межах якого в галузях економіки починає переважати виробництво і поширення знання [2].

Основний ресурс нового порядку в такому суспільстві — інформація. Японський вчений Е. Масуда в книзі Інформаційне суспільство як постіндустріальне суспільство обґрунтував такі принципи [5]:

  1. основою нового суспільства буде комп'ютерна технологія з її фундаментальною функцією заміщати або посилювати розумову працю людини;
  2. інформаційна революція буде швидко перетворюватися в нову продуктивну силу і зробить можливим масове виробництво когнітивної, систематизованої інформації, технології і знання;
  3. потенційним ринком стане межа пізнаного, зросте можливість розв’язання проблем і розвиток співпраці;
  4. провідною галуззю економіки стане інтелектуальне виробництво, продукція якого буде акумулюватися, а акумульована інформація стане поширюватися через синергетичне виробництво і дольове використання;
  5. у новому інформаційному суспільстві основним суб'єктом соціальної активності стане вільна спільнота, а політичною системою буде демократія участі;
  6. основною метою в новому суспільстві буде реалізація цінності часу.

Для підвищення ефективності діяльності ЗМІ повинні враховувати потреби людей, їхні соціальні, духовні та політичні запити. В першу чергу, потрібно знати структуру повсякденної діяльності людини, в тому числі об'єктивні характеристики професійної та громадської діяльності. Потрібно також пам’ятати про те, що рівень культури населення багато в чому зумовлює рівень культури ЗМІ. Тож якість подачі інформації та обрана тематика формує інформаційне суспільство країни.

Сучасна аудиторія включена у систему суспільних відносин. Засобам масової інформації необхідно враховувати мотиви, потреби, інтереси, установки та відповідні їм характеристики аудиторії, що включають і ряд специфічних, формованих при прямій участі засобів масової інформації. При такому підході аудиторії відводиться діяльна, цільова роль, яка є результатом комунікативного процесу [1].

Звичайно, ЗМІ — це засіб швидкого донесення інформації в різні куточки світу, найефективніший вплив на емоції людини, здатний миттєво переконувати. Це чітко проявляється у ставленні до електронних ЗМІ. У міру розвитку технологій їх роль зростає. За емоційним впливом на почуття і свідомість людей вони залишаються лідерами та збирають найбільшу аудиторію.

Взагалі формування інформаційного суспільства та важливість у споживанні певної кількості інформації пов’язують із розвитком обчислювальної та інформаційної техніки. Це вплинуло не тільки на якість подачі інформації ЗМІ та конкуренцію, але й на те, що інформаційні технології різко знизили вартість обробки та зберігання інформації.

У сучасному суспільстві інформація перестає цінуватися, бо з кожною хвилиною кількасот ресурсів використовують одні данні для формування картини світу будь-якого реципієнта.

У науковій літературі інформаційне суспільство має три основні характеристики. По-перше, інформація використовується як економічний ресурс. Організації використовують інформацію з метою підвищення ефективності, стимулюючи інновації, щоб укріпити конкурентоспроможність. По-друге, інформація стає предметом масового споживання. По-третє, відбувається формування інформаційного сектору економіки, який росте швидше, ніж інші галузі. Та й рух до інформаційного суспільства є загальною тенденцією для розвинених країн і тих, що розвиваються [1].

Усі окремі інформаційні інфраструктури необхідно об’єднати та формувати в одну глобальну інфоінфраструктуру. Це вимагає міжнародна спільнота, мета якої — гарантувати кожному громадянину право на вільний доступ до спільного глобального інформаційного простору.

Список використаної літератури:

  1. Акопов А.І. Електронні мережі як новий вид ЗМІ // Філологічний вісник РГУ. - 1998. - № 3. -  с. 43-51
  2. Жеребило Т.В. Словник лінгвістичних термінів / изд 5-е. / Назрань: Пілігрим, 2010. - 135 с.
  3. Мелюхин, И.С. Информационное общество: истоки, проблемы, тенденции развития. – М.: Изд. МГУ. – 1999. – 208 с.
  4. Тоффлер Елвін. Третя хвиля / З англ. пер. А. Євса. - К.: Вид. дім Всесвіт, 2000. - 480 с. - Бібліогр.: с. 432-453.
  5. Masuda Y. The Information Society as Postindustrial Society. – Washington: WorldFutureSoc., 1983. – 171 p.

Науковий керівник: доц. Бойко В.Д.