КІБЕРЗЛОЧИННІСТЬ ЯК ЗАГРОЗА  НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ В УКРАЇНІ

Васильєв Б. Г.

студент 2-го курсу факультету кібербезпеки та інформаційних технологій
Національного університету «Одеська юридична академія»

Поява глобального інформаційного суспільства дає всім країнам світу нові можливості, оскільки технології відіграють все більш важливу роль в соціальному і економічному розвитку. Завдяки застосуванню інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) можливе надання послуг в галузі охорони здоров'я, освіти, бізнесу, фінансів та державного управління. Але, не зважаючи на позитивний бік прогресу, подібно до багатьох революційних технологій глобальна інформаційна мережа стала благодатним середовищем для розвитку злочинності.

Так, можна стверджувати, що проблема кіберзлочинності набула особливої актуальності не тільки у нас в державі, а й в цілому світі. Соціологічні опитування в різних країнах, і насамперед у високорозвинених, доводять, що нині кіберзлочинність є серйозною проблемою [2, с.31]. На думку фахівців, це явище становить значно більшу небезпеку, ніж 5 років тому, у зв’язку зі висхідною уразливістю сучасного індустріального суспільства, а також з використанням новітніх інформаційних технологій зі злочинною метою. Не зважаючи на зусилля держав, які спрямовані на боротьбу з кіберзлочинами, їхня кількість у світі не зменшується, а, навпаки, постійно зростає [1, с. 89].

Відсутність ефективних механізмів протидії кіберзлочинам визначається сьогодні як одна із загроз національній безпеці нашої держави. За таких обставин Україна як незалежна демократична держава не може стояти осторонь від проблем протидії комп’ютерної злочинності і, зокрема, його транснаціональних форм.

Кіберзлочинність є природним продовженням звичайної злочинної діяльності. Сьогодні злочини скоюються через кіберпростір з використанням нетрадиційних засобів так, що вони доповнюють звичайний злочин. Кіберпростір, що дозволяє користувачам працювати в віддаленому режимі через мережу, приховану за екраном, створює ідеальні умови для злочинної діяльності. Насправді, деякі люди можуть зайти за межі дозволеного, в повному обсязі усвідомлюючи кримінальну природу своїх дій.

Кіберзлочини - це форма злочинів з використанням комп'ютера, скоєних з використанням технології інтернет; кіберзлочинність охоплює всі злочини, вчинені в кіберпросторі.

Злочинці використовують організаційні і технічні помилки та вразливі місця інтернету, відсутність узгодженої законодавчої структури серед країн і недолік ефективного координування між правоохоронними органами країн. Це може включати в себе традиційні форми злочинності (традиційні злочини, що здійснюються за допомогою нових технологій: відмивання грошей, шантаж, вимагання та ін.) або нові типи злочинності, засновані на цифрових технологіях: вторгнення в систему, викрадення часу процесора, викрадення кодів джерела, баз даних і т. д. У всіх цих випадках оточення надзвичайно сприятливо: мінімум ризиків, широке охоплення, більший прибуток.

Кібератаки, шахрайства в мережі Internet, кардинг, фішинг, вішинг, піратство, мальваре, протиправний контент, корпоративне шпигунство та поширення дитячої порнографії – це не повний перелік злочинів, що вчиняються у мережі Internet.  Кіберзлочини сьогодні становлять для багатьох країн світу суспільну небезпеку, в тому числі й для нашої держави.

Також, різні форми організованої злочинності (рекет, торгівля людьми, отримання грошей обманним шляхом, крадіжка та ін.) можуть отримувати користь від використання інформаційних технологій, особливо Інтернету. Полегшуючи зв'язок, інтернет допомагає тим, хто замішаний в будь-якій формі контрабанди (будь то зброя або люди) і шахрайства (замах на власність, комп'ютерні системи та інфраструктури, викрадення даних, порушення авторського права та ін.) [3, с.312].

Нормативне регулювання цієї сфери в Україні не встигає за розвитком технологій, що загострює проблему кіберзлочинності. На рівні фізичних осіб кіберзлочинність пов’язана з використання піратського програмного забезпечення: зловмисники можуть отримати доступ до персональних даних користувача. Згідно з дослідженням Асоціації виробників програмного забезпечення (BSA) за 2011, рівень піратства в Україні становив 84%. За оцінками Міжнародного альянсу інтелектуальної власності (ІІРА), Україну визнано піратом №1 у світі.

Піратство створює сприятливі умови для розвитку кіберзлочинності. За словами начальника кіберполіції України Сергія Демедюка, збитки від кіберзлочинів в Україні за перші 8 місяців 2016 року становлять близько 27 млн гривень. Для прикладу, 2014 року наслідки кіберзлочинів коштували українцям 39 млн гривень.

Сучасна інфраструктура України зав’язана на використанні сучасних комп’ютерних технологій. Щоденна діяльність банківських та енергетичних систем, керування повітряним рухом, транспортна мережа, навіть швидка медична допомога повністю залежить від надійної і безпечної роботи автоматизованих електронно-обчислювальних систем. Так, це дає нам можливість прогнозувати подальший розвиток криміногенних процесів, у сфері використання комп’ютерних технологій, зростання залежності життєдіяльності національної інфраструктури від процесів інформатизації та входження України в єдиний інформаційний простір.

Сьогодні сучасний етап становлення громадянського суспільства визначається входженням України до провідних технологічно розвинутих країн світу, до глобального інформаційного простору.

Отже, саме тому ми маємо запроваджувати досвід країн, що вже мають досить серйозні напрацювання у сфері забезпечення інформаційної безпеки, оскільки вона є невід’ємним напрямком побудови інформаційного суспільства, розвиток якого повинен йти не лише через нарощування технологічних можливостей здійснення інформаційного обміну, а й через глибоке усвідомлення всіма суб’єктами інформаційних відносин – власниками інформації та її користувачами, виробниками інформаційних технологій і засобів, постачальниками послуг, державою – необхідності здійснення всіх заходів щодо захисту інформаційних ресурсів та забезпечення безпеки держави, у тому числі враховуючи світовий досвід протидії кіберзлочинності у сфері правового забезпечення. Тільки скоординованими зусиллями організацій та відомств незалежно від форм власності, шляхом налагодження міжнародного співробітництва, використовуючи сучасні технології захисту інформації можна отримати переваги не лише електронного бізнесу, а й інформаційної революції в цілому, не забуваючи про інформаційну безпеку держави та окремих громадян.

Слід зазначити, що удосконалення правового забезпечення протидії кіберзлочинності в Україні має відбуватися з урахуванням національних культурно-історичних, соціально-економічних особливостей країни на підставі детального наукового аналізу міжнародного законодавства та досвіду інших країн у сфері боротьби з кіберзлочинністю з метою оптимального входження у європейське та світове правове поле.

Питання щодо профілактики кіберзлочинності в Україні є комплексною проблемою. Сучасний стан законодавства повинен відповідати вимогам, що пред'являються сучасним рівнем розвитку інформаційних технологій. Одним з важливішим напрямком повинна стати організація взаємодії і координація зусиль правоохоронних органів, спецслужб, судової системи, забезпечення їх необхідною матеріально-технічною базою.

Можна стверджувати, що сьогодні жодна країна не може самостійно протистояти кіберзлочинності. Тому тільки активізація міжнародної співпраці в цій сфері є запорукою ефективного запобігання кіберзлочиності в світі.

Список використаної літератури:

  1. Біленчук П.Д. Комп’ютерна злочинність: навч.посібник. - Київ: Атіка, 2002. - 240 с.
  2. Прудка Л.М. Психологічні особливості шахрайства в мережі Інтернет. Науковий журнал Південноукраїнський правничий часопис. - 2018. - №2. - С.30-33.
  3. Тітуніна К. В. Характеристика комп’ютерних злочинів, учинених із використанням мережі Інтернет (аналіз матеріалів анкетування). Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). - К. : МНДЦ, 2009. - № 21. - С. 307-314.
  4. Голубєв В.О. Боротьба з комп’ютерними злочинами – проблема транснаціонального масштабу [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.crime-research.ru/library/Cybercr.htm.

Науковий керівник: доц. Бойко В.Д.

 

Вы здесь: Home Доклады конференции Доклады IV конференции "Информатизация общества: проблемы и перспективы" (2019 г.) Васильєв Б. Г. КІБЕРЗЛОЧИННІСТЬ ЯК ЗАГРОЗА НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ В УКРАЇНІ