СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ ЯК ІНСТРУМЕНТ  ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВІЙНИ

Коваленко Є. І.

студент 4-го курсу соціально-правового факультету
 Національного університету «Одеська юридична академія»

Швидкий прогрес та інформаційна революція дали змогу удосконалити й механізми війни, тим що вивели її на новий рівень. Мова йде про так звану інформаційну війну, характерною ознакою якої є латентний характер. Враховуючи складність та багатогранність цього явища існує багато його визначень. Зокрема, на думку Бабенко Ю.І.: інформаційна війна – це дії, початі для досягнення інформаційної переваги шляхом завдання шкоди інформації, процесам, що базуються на інформації і інформаційних системах супротивника при одночасному захисті власної інформації, процесів, що базуються на інформації і інформаційних системах. Зважаючи на роль інформації у сучасному світі, американський дослідник Маклюен виводить цікаву тезу: "Істинно тотальна війна - це війна за допомогою інформації". Очевидно, що інформаційна війна - складова частина ідеологічної боротьби [1].

Оскільки при розробці інформаційної зброї особлива увага приділяється психологічним особливостям людини та соціуму, соціальні мережі стали одним з найбільш важливих інструментів цього різновиду війни. Такий вибір пояснюється тим, що вони забезпечили легкий доступ до великих масивів інформації, а також стали ідеальним знаряддям для здійснення впливу та моделювати поведінки. Сам того не підозрюючи, користувач соціальної мережі стає абсолютно незахищеним перед вторгненням у його особисте життя. Наприклад, вчені Кембриджського університету виявили, що навіть те, як користувач ставить «лайки» у Facebook, може багато розповісти про нього, адже сучасні комп’ютерні програми дозволяють отримати усю інформацію з соціальних мереж і здійснити її аналіз [2].

Популярність соціальних мереж зростає з кожним роком, про що свідчить постійно зростаюча кількість користувачів. Відповідно до останніх даних, кількість користувачів "Facebook" перевищила один мільярд, трохи поступаються йому "Twitter" та "Google +" з приблизною кількістю учасників більше 200 мільйонів [3]. Понад мільярд людей активно використовують прямі мобільні платформи обміну повідомленнями, зокрема WhatsApp, Line, Facebook Messenger, Skype, Telegram тощо. Разом з тим зростають тенденції використання соціальних мереж з метою негативного інформаційно-психологічного впливу на обрані цільові аудиторії та збору інформації. Особливістю соціальних мереж є те, що через них негативний інформаційний вплив часто здійснюється приховано і має тривалий характер, оскільки триває до моменту виявлення та прийняття мір протидії [4].

Отже, з метою ефективного протистояння інформаційній війні у соціальних мережах виникає необхідність дослідити найбільш ефективні прийоми її ведення. Такими прийомами інформаційних атак є: дезінформація

або надання хибної інформації - здійснюється з метою введення противнику або цільовій групі, що визначені як мішень для атаки; залякування або транслювання інформації що має на меті порушення рівноваги та формування тривожних або панічних настроїв - для відволікання уваги від реальних цілей та намірів противника та представників цільових груп мішеней; схематизування або графічно-кількісна подача даних у доступному для представників цільової групи форматі - для спрощення та прискорення сприйняття інформації її отримувачами; глузування або виставлення противника та його можливостей в комічному світлі - під час підготовки до ведення активних дій в оф-лайн форматі, та в якості нейтралізації передбачень щодо потенційних можливостей противника; вклинювання або використання інформаційних повідомлень противника шляхом додавання до них певної інформації і корекції повідомлення у потрібному руслі - для посилення ефективності та атакуючого потенціалу; фальшування -в соціальних мережах цей прийом зазвичай використовують для того, щоб на фоні повідомлення ЗМІ, яке не викликає сумніву, подати приховані меседжі або психологічні установки [3].

Звичайно, соціальні мережі можуть бути також використані з метою завчасного виявлення негативних явищ, зокрема таких як підготовка масових заворушень чи злочинної діяльності. Відповідно до досліджень Університету Кардіффа, даний сервіс показав здатність прогнозувати масові акції та інші події значно швидше, ніж поліція з випередженням навіть до однієї години. Що ж стосується можливостей збору інформації, слід зазначити, що з соціальними мережами пов’язаний новий вид розвідки - розвідки у соціальних мережах - "social media intelligence" або "SOCMINT", який в повній мірі використовується як силовими, так і різноманітними цивільними структурами [4].

Руйнування, які здатні завдати інформаційні війни у суспільній психології, психології особи, за масштабами і за значенням цілком  співмірні, а часом можуть перевищити наслідки збройних війн. Інформаційна війна, яку протягом останніх років розгорнула проти України Росія цілком показала важливість інформаційної безпеки для всіх сфер життєдіяльності держави та деструктивну силу, яку може чинити інформація.

Список використаної літератури:

  1. Бабенко Ю.І.  Інформаційна зброя – зброя масового знищення! //Режим доступу : https://www.pravda.com.ua/rus/articles/2006/04/20/4399050/.
  2. Гвоздик О. Соціальні мережі – вільний обмін думками чи маніпулювання свідомістю людини? //Режим доступу :  http://xpress.sumy.ua/article/society/5700.
  3. Курбан О.В. Інформаційні війни у соціальних он-лайн мережах : [монографія] / О.В.Курбан. – К.: Київ. ун-т ім.. Б.Грінченка, 2017. – 392 с.
  4. Попова Т. Соціальні мережі, кібератаки та гібридні війни //Режим доступу: https://www.radiosvoboda.org/a/28598299.html.

Науковий керівник: доц. Козін О.Б.

 

Вы здесь: Home Доклады конференции Доклады IV конференции "Информатизация общества: проблемы и перспективы" (2019 г.) Коваленко Є. І. СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ ЯК ІНСТРУМЕНТ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВІЙНИ