Бігарій Ярослав Ігорович

Головний спеціаліст Регіонального відділення Фонду державного майна по Одеській та Миколаївській областях

ІНФОРМАТИЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ФОНДУ ДЕРЖАВНОГО МАЙНА УКРАЇНИ

На сьогоднішній день усім відомо, що концепт електронного урядування розвивається в пропорційній залежності до розвитку інформаційних технологій.

В основі цифрових перетворень в механізмі держави лежить вже впроваджена в Україні модель електронного урядування e-Government 1.0, яка є базовою моделлю розвитку електронного урядування основана на наданні доступу до одержання електронних послуг громадянам через веб-ресурси органів державної влади та місцевого самоврядування шляхом розробки з боку останніх методів та шляхів надання таких послуг на власних або об'єднаних веб-ресурсах державних/муніципальних органів [1]. Процес діджиталізації охопив майже всі сфери державного урядування, відтак управління та розпорядження державним майном, що входить до компетенції діяльності Фонду Державного майна України  (далі-Фонд), не є виключенням.

Згідно з нормативно-правовими актами, до головних завдань Фонду, відноситься  реалізація державної політики у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності [2]. Саме за цими напрямками і проводиться першочергова інформатизація, й відповідно метою нашого дослідження є вивчення запроваджених електронно-інформаційних інструментів.

Слід відмітити те, що в основу впровадження реформ електронного урядування Фонду взято два базові рівні – G2C (government to citizens) або ж «Уряд – громадянам», що передбачає зручне надання публічної інформації та можливість оформлення деяких адміністративних послуг та рівень G2B (government to business) або «Уряд – бізнесу», який взято за основу концепту та у діяльності Фонду, відображається доступним проведенням аукціонів та торгів стосовно приватизації та оренди державного майна.

Перший та наймасштабніший напрямок, який приносить найбільший дохід до бюджету є приватизація державного майна. В даному випадку слід зазначити про створення та фунціонування державного порталу privatization.gov.ua, який містить інформацію по всім об’єктам великої та малої приватизації. Даний ресурс створений для того, щоб інвестори, зацікавлені в придбанні державного майна, мали змогу дізнатися об’єктивну інформацію про всі об’єкти, що виставляються на продаж, ознайомитися з інтерактивною мапою об’єктів приватизації та для кращого розуміння процедури розглянути покрокові рекомендації Фонду й додатково вивчити вже проведені приватизаційні процедури.

Допоміжним інформаційним інструментом у приватизаційному процесі є революційний проєкт Фонду – «Віртуальні кімнати даних»,  відомі в світі, як VDR (virtual data room). Революційніть даного проєкту полягає в тому, що на основі однієї бази даних зібрано та оцифровано установчі, дозвільні, організаційні, операційні, претензійно-позовні та правовстановлюючі документи, кадрові, фінансову звітність та договори. Також немаловажливим елементом цієї бази є відображення технічних паспортів та безпосередньо фотографій об’єкту приватизації, що дозволяє інвестору якнайбільш детальніше ознайомитися з об’єктом, який викликав в нього інтерес. Необхідно зазначити, що вказана відкрита інформація є публічною та не відноситься до комерційної таємниці. Доступ до зазначених кімнат здійснюється через електронний ресурс vdr.spfu.gov.ua, а в найближчому майбутньому Фондом планується окрім віртуальних кімнат даних створити фізичні, де інвестори зможуть ознайомлюватися з оригіналами документів.

Ну і звичайно, завершальним етапом діджиталізованої приватизації є безпосереднє проведення приватизаційних аукціонів за допомогою багатофункціональної системи «ProZorro.Продажі», яка стала одним з рушійних інструментів у подалінні явища корупції в державі.

Наступний досліджуваний напрямок діяльності Фонду є державне регулювання оцінки майна. Відтак, спеціалістами Фонду було розроблено Сервіс внесення інформації до Єдиної бази даних звітів про оцінку, який дозволяє суб’єктам оціночної діяльності, нотаріусам та безпосередньо оцінювачам за допомогою електронного цифрового підпису вносити дані про оцінку державного майна до єдиної бази, ознайомлюватися із вже проведеними оцінками та за необхідності отримувати інформацію про інших оцінювачів. Функцонує сервіс на ресурсі valuation.spfu.gov.ua [3].

Завершувати наш огляд іфнорматизації Фонду будемо аналізуючи не менш важливу фунціональну складову – оренду державного майна. На початку 2020 року, було прийнято новий Закон України «Про оренду державного та комунального майна» [4], який передбачає, що процедура укладання та пролонгації договорів оренди державного майна з 1 жовтня 2020 року відбуватиметься за допомогою проведення вже згаданих вище у процедурі приватизації торгів, на платформі «ProZorro», тобто за право укладання/пролонгації договору, інвестори та орендарі змагатимуться в рівних умовах. На сьогодні, пролонгація договорів оренди державного та комунального майна відбувалася на засадах цивільного та господарського права, шляхом укладання додаткових угод та внесення даних до інформаційної системи «Етап-Оренда», а укладання договорів проводилося за принципом «комерційної пропозиції» тобто переважне право на укладання договору отримував той, хто запропонував більше коштів.

Питання впровадження цього інструменту може викликати багато дискусій та конфліктів, оскільки не є зрозумілим механізм відшкодування збитків добросовісному орендарю, який зробив покращення державного майна протягом терміну оренди у випадку, якщо під час планової пролонгації договору цей орендар програє торги.

Підсумовуючи вищезазначене, ми можемо дійти до висновку, що процес інформатизації діяльності Фонду державного майна України сприятиме покращенню інвестиційного клімату в межах приватизації, допоможе оптимізувати та покращити роботу безпосередньо державних службовців Фонду, забезпечить прозорий доступ до інформації повязаної з державним майном та безпосередньо допоможе запобігти виникненню корупційних чинників. Всі прогалини та колізії, які виникатимуть у подальшому фунціонуванні вказаних інформаційних систем, можна буде вирішувати, як за допомогою інформаційних технологій так і законодавчо.

    Список використаної літератури:

  1. Дергачов О. Ефективне урядування // Політична енциклопедія / редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К. : Парламентське видавництво, 2011. —  24 с.
  2. Про Фонд державного майна України: Закон України від 01.02.2020  № 4107-VI// Офіційний вісник України від 16.01.2012 — 2012 р., № 2, стор. 9, стаття 50, код акта 59960/2012.
  3. Синиченко Д. Завдяки впровадженню он-лайн інструментарію діяльність Фонду держмайна успішно продовжується, [Електронний ресурс] / Дмитро Синиченко // Фонд державного майна України. – 2020. – Режим доступу до ресурсу: http://www.spfu.gov.ua/ua/news/zavdyaki-vprovadzhennu-on-lajn-instrumentariu-diyalnist-fondu-derzhmajna-uspishno-prodovzhuetsya-–-dmitro-sennichenko-6379.html.
  4. Про оренду державного та комунального майна: Закон України від 03.10.2019 № 157-IX// Офіційний вісник України від 09.01.2020 — 2020 р., № 2, стор. 11, стаття 33, код акта 97387/2010.

Науковий керівник: доцент Логінова Н. І.

 

Вы здесь: Home Доклады конференции Доклады V конференции "Информатизация общества: проблемы и перспективы" (2020 г.) Бігарій Я.І. ІНФОРМАТИЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ФОНДУ ДЕРЖАВНОГО МАЙНА УКРАЇНИ