Васильєв Богдан Георгійович

Національний університет «Одеська юридична академія»
студент 3-го курсу факультету кібербезпеки та інформаційних технологій

 

СУЧАСНИЙ СТАН ПРОЯВУ ФЕЙКІВ ТА ПРОТИСТОЯННЯ НИМ

У перекладі з англійської мови термін «fake» означає «фальшивий, несправжній», а в просторіччі - «липовий». Найчастіше термін перекладають як іменник, і точно так само він несе в собі негативну конотацію, оскільки означає «підробку, фальшивку».

Не випадково, що до недавнього часу поняття «фейк», як правило, відносили найбільше до сфери візуальної комунікації.

Прийнято розрізняти наступні типи фейків: підроблені фотографії, що пройшли обробку у відповідних комп'ютерних програмах зміни зображення з метою підвищення їх уявної достовірності; відеоролики, змонтовані з уже використаного вихідного матеріалу, неавтентичні за часом і місцем подій, які вони покликані ілюструвати в журналістських матеріалах; будь-які фальшиві новини, як правило, ті, що мають неаутентичні відеоілюстрації; особисті сторінки в соціальних мережах, створені від імені інших людей з неодмінним використанням фотозображення «господаря» сторінки; фальшиві аккаунти в твіттері, для яких також характерна наявність запозиченого фотопортрета.

Існують шахрайські прийоми використання фейків. Так, наприклад, власники шахрайського сайту можуть розмістити на ньому десятки фальшивих коментарів від неіснуючих «користувачів» із захопленими «відгуками», з метою заманити наївних людей скачати вірус або відправити СМС на короткий номер, задля наживи.

Треба зазначити, що сьогодні в Україні інформаційно-комунікаційний простір привертає до себе чималу увагу. Якісно оптимальним середовищем для функціонування і розвитку суспільних відносин і процесів є саме засоби масової інформації, роль і вплив яких зростає в сучасному українському суспільстві. ЗМІ є інструментом, за допомогою якого відбувається безпосереднє формування громадської думки, а також вони є важелем участі в соціальному управлінні. ЗМІ мають маніпулятівно-управлінський потенціал, змінюючи установки, моделі поведінки та сприйняття дійсності, в тому числі за допомогою фейкових новин [1, c.136].

Раніше фейки існували як якісь екзотичні приклади недобросовісної і непрофесійної роботи журналістів, зараз це явище набуло якісно інший статус.

На сьогодні, саме в сфері інформації, фейк як спосіб її презентації виявився в максимальному ступені затребуваності і впровадження в практику ЗМІ всіх типів і видів, не кажучи вже про їх національну приналежність, форму власності, політичну орієнтацію і характер відносин з владою.

Фейк є однією з форм інформаційно-психологічного впливу і сьогодні тісно пов'язаний з іншими видами глобальних загроз, таких як крах держави, соціальна нестабільність, масштабні інтернет-атаки, міжнародні конфлікти. Проблема соціально-психологічних механізмів дезінформації стає все більш актуальною в зв'язку з ростом числа інформаційних загроз для національної безпеки України. Випадки використання елементів психологічної операції в Facebook виявлено в ході президентської компанії в США в 2016 р [2, с.501]. У тій операції звичайні і соціальні медіа використовувалися для обміну інформацією, викраденої з інших джерел, в тому числі даних про облікові записи, викрадених з електронної пошти з метою нанесення шкоди політичній діяльності. У цих інцидентах застосовувався відносно простий, але навмисний алгоритм дій: особиста і / конфіденційна інформація була доступна і викрадена з систем і служб (за межами Facebook); реєстрація хостингів сайтів з цією інформацією; створення «фейковий користувачів» Facebook, масове поширення посилань і ампліферов цієї інформації; створення акаунтів і сторінок соцмереж для масового поширення новини та напрямки людей до викраденої інформації; поширення повідомлень і інформації через вихідні групи і мережі.

Треба відзначити, що отримавши помилкову інформацію через ЗМІ або в мережі, користувачі продовжують вірити в неї навіть після того, як вона буде офіційно спростована, якщо початкові повідомлення відповідали їхнім переконанням.

Одним з ключових соціально-психологічних феноменів, які полегшують поширення фейкової інформації, є так звані «ехо-камери» - однорідні за складом інтернет-спільноти, учасники яких слухають тільки собі подібних і стають нечутливими до альтернативних точок зору. Дослідження показують, що віртуальні дискусії в таких спільнотах, незалежно від їх тематики, підвищують вираженість негативних емоційних станів і зрушують учасників до крайніх, радикальних оцінок. Учасники таких «ехо-камер» характеризуються рядом рис: високою емоційною стабільністю і високою відкритістю до нового в поєднанні з низькою екстраверсія, низькою доброзичливістю і низькою свідомістю [2, с. 499].

Поширенню фейків через астротурфінг, а саме  через тролів і ботів, сприяють кілька психологічних ефектів: множинність джерел, невизначеність, сприймається подібність і мотивація користувачів, недовіра до традиційних ЗМІ. По-перше, різні аргументи від різних користувачів сприймаються особистістю як більш вагомі, ніж один і той же аргумент від різних джерел або різні аргументи від одного користувача. По-друге, користувачі більш схильні до інформаційного впливу під час обговорення питань, за якими ще не склалася однозначна громадська думка. По-третє, інтернет-користувачі більш схильні до впливу з боку подібних собі і при відсутності у них високої мотивації розібратися у відповідному питанні. По-четверте, користувачі, які прагнуть через низьку довіру до ЗМІ уникнути «масової маніпуляції» в мейнстрімових новинах, черпають інформацію з альтернативних джерел [3].

Незважаючи на те, що фейки мають тривалу історію, їх вплив ще ніколи не був настільки визначальним, як сьогодні. Будучи опубліковані в соціальних медіа неправдиві новини поширюються дуже швидко. Це перетворює їх в унікальний засіб впливу на розум великої кількості людей і цілеспрямованої маніпуляції ними.

Технологія фейковий новин функціонує так добре і тому, що професійно створені фейки дуже нагадують справжні новини.

Способи маніпуляції інформацією змінюються і еволюціонують, але є декілька сучасних способів, за якими можна відрізнити правдиву і збалансовану інформацію від маніпулятивної.

Вчені вже розробили алгоритми, які можуть ідентифікувати вірусні новини в Facebook, Twitter та інших соціальних мережах - і так швидше перевірити повідомлення на правдивість.

Ще одним із сучасних способів протистояння фейковим новинам є комп’ютерна програма, яку створили німецькі вчені на чолі з Ульріхом Шаде (Ulrich Schade) з Фраунгоферовського інституту комунікацій, обробки інформації та ергономіки в Вахтберг. Їх алгоритм розпізнає новини, які мають типові ознаки неправдивих повідомлень.

Щоб розробити свого автоматичного «ловця» фейкових новин, вчені спочатку зібрали численні приклади таких серйозних текстів, які користувачі вважали фейковими новинами. Цей матеріал використовували як навчальний для комп’ютерної програми, здатної до самонавчання.

Таким чином алгоритм вивчив, що саме може викрити помилкові новини. Це можуть бути наприклад певні формулювання або поєднання слів, а також лінгвістичні помилки. Адже часто фейкові новини створюють не носії мови, повідомили Шаде з колегами. У таких випадках неправильні тире, орфографія, відмінок або побудова пропозиції можуть вказувати на те, що повідомлення може бути фейковим. Також ознакою фейкових новин можуть бути недоречні висловлювання і занадто детальні формулювання.

Однак програма вчених вивчає не тільки текст - вона аналізує також метадані, які можуть видати фейк: коли певний твіт опублікували і як часто певний відправник робить нотатки. Так, час публікації може вказувати, наприклад, на те, з якої країни або в якому часовому поясі його відправили. Висока частота публікації може вказувати на бота - це підвищує ймовірність того, що опублікована ним новина виявиться фейком.

Крім того, нова програма розпізнає так звану мову ненависті - висловлювання, що принижують людей, нацьковують один на одного або закликають до ненависті і насильства. Вчені повідомляють, що такі повідомлення часто посилаються на фейкові новини. «Тут важливо розробити класифікатор, який би ідентифікував однозначні випадки. Такі наприклад вираження «політичний непотріб» або «нігер». Вчені сподіваються, що їх інструмент в майбутньому допоможе відстежувати в мережі вигадані новини і перекручені факти [4].

Отже, можна зробити висновок, що при більш ретельному дослідженні фейків, є більша вірогідність вплинути на їх розповсюдження шляхом впровадження ефективних способів їх протистояння.

Список використаної літератури:

1. Прудка Л.М. Роль ЗМІ в діяльності Національної поліції: [Тези] //I Міжнародна науково-практична інтернет-конференція «Сучасні проблеми прикладної юридичної психології» (Мінськ, 23 листопада 2017 р.). - Мінськ Республіка Білорусь, 2017. - С. 136-143.

2. Шляхова Є.В. Соціально-психологічні чинники медіадоверія //Довіра і недовіра в умовах розбудови громадянського суспільства /Відп. ред. А.Б. Купрейченко, І.В. Мерсіянова. М.: Видав.дім НДУ ВШЕ, 2013. - С. 485-508.

3. Mocanu D, Rossi L, Zhang Q, Karsai M, Quattrociocchi W. Collective attention in the age of (mis) information [Electronic resource] //Computers in Human Behavior. 2014. Vol. 1. P. 1198-1204.

4. Software erkennt Fake News [Elektronische Ressource]. - URL: https://bitly.su/3MOHhpVl. - Letzter Zugang: 24.11.2019.

 

Науковий керівник: Чанишев Р.І.

 

Вы здесь: Home Доклады конференции Доклады V конференции "Информатизация общества: проблемы и перспективы" (2020 г.) Васильєв Б.Г. СУЧАСНИЙ СТАН ПРОЯВУ ФЕЙКІВ ТА ПРОТИСТОЯННЯ НИМ