- Подробности
- Просмотров: 536
Гайдаєнко Д.Д.
студентка 1-го курсу факультету міжнародно-правових відносин НУ "ОЮА"
Науковий керівник: к.т.н., доцент Задерейко О.В.
ПРОБЛЕМИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ОПОДАТКУВАННЯ РЕКЛАМИ В УКРАЇНСЬКОМУ СЕГМЕНТІ СВІТОВОЇ МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ
У сучасних умовах розвитку технологій та кількості користувачів мережі Інтернет, реклама на веб-сторінках та веб-сайтах набула чималого значення. Але реально сучасне правове регулювання оподаткування реклами в українському сегменті світової мережі Інтернет відстає від реальних потреб України. Українське законодавство чітко не регламентує умови оподаткування реклами в українському сегменті світової мережі Інтернет.
Сьогоденне економічне положення держави невтішне, тому створення законодавчого регулювання оподаткування Інтернет-реклами може внести значний вклад в поповнення державного бюджету України. Тому, для розв’язання цієї проблеми необхідно:
1. Внести в діюче налогове законодавство зміни, які регламентують статус електронних грошей в Україні та регулювання їх обігу (Правовые аспекты электронной платежной системы Webmoney Transfer в Украине – [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://zadereyko.info/moi_publikacii/ aspektu_webmoney_v_ykraine.htm. – Название с экрана);
2. Створити відповідну законодавчу базу згідно якої буде можливим здійснювати оподаткування прибутків суб’єктів, отримуємих в електронному грошовому еквіваленті (Проблемные аспекты налогообложения электронных платежных систем в Украине – [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://zadereyko.info/moi_publikacii/problemnue_aspektu_nalogooblojeniya.htm. – Название с экрана).
Згідно Закону «Про телекомунікації», термін «Інтернет» визначено як всесвітню інформаційну систему загального доступу, яка логічно пов'язана глобальним адресним простором і базується на Інтернет-протоколі, визначеному міжнародними стандартами. Тобто інформація не має точних кордонів і може розповсюджуватись на територію будь-якої країни, яка орендує той чи інший український сервер. Згідно Закону «Про телекомунікації» «інформація – це відомості, подані у вигляді сигналів, знаків, звуків, рухомих або нерухомих зображень чи в інший спосіб» (Про телекомунікації: Закон України від 18 листопада 2003 р. // Відомості Верховної Ради. – 2004. – № 12. – Ст. 155).
Також слід відзначити, що у Законі України «Про рекламу» зазначено, що «реклама – це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару» (Про рекламу: Закон України від 3 липня 1996 року // Відомості Верховної Ради. – 1996. – № 39. – Ст. 181). При цьому, цей закон не дає визначення реклами у мережі Інтернет, можна з упевненістю стверджувати, що реклама, розміщена в мережі Інтернет, повністю підпадає під дію рекламного законодавства України в цілому і Закону України «Про рекламу» зокрема.
Як правило реклама в Інтернет має дворівневий характер.
До першого рівня належить розміщення реклами на популярних і тематичних сайтах.
До другого рівня належить сам веб-сайт, або веб-сторінка рекламодавця, на який через посилання потрапляє користувач.
Як показує практика, основними носіями Інтернет-реклами є: банери, rich-media банери, текстові блоки, рекламні вставки, міні-сайти і колажі, виступаючі як носій першого рекламного рівня; і веб-сайти, веб-сторінки - як другий рівень. Крім того, реклама в Інтернеті може бути представлена як реклама в баннерних і рекламних мережах.
Не можна не відзначити існування рекламних банерів, зміст яких змінюється згідно з тематикою інтернет-сторінки. Така реклама може несе інформаційний зміст у вигляді банера чи текстового оголошення. Найбільш відомими сервісами, що розміщують таку контекстну рекламу є «Google AdSense» та «Яндекс.Директ». Ці системи автоматично розміщують на сторінках веб-сайтів текстові та графічні оголошення, що підходять за контекстом згідно попереднім заявкам рекламодавців. Власники сайтів (видавці, або модератори) можуть розміщувати рекламу та отримувати дохід за кліки (переходи за рекламними посиланнями). «Google AdSense» перераховує гроші учасникам програми раз в місяць, при накопиченні суми 100 Евро. «Яндекс.Директ» – це один із способів розміщення пошукової і тематичної контекстної реклами на сторінках Яндекса і на сайтах-учасниках рекламної мережі Яндекса. Оплата здійснюється за клік на оголошення, а не за його показ. При чому, користувач сам визначає ціну, за котрою готовий оплачувати кліки, але не менше 0,01 у.о. Мінімальний обсяг замовлення на 1 оголошення – 10 у.о. (без урахування ПДВ). В Україні послугами «Яндекс.Директ» користується 2,4 мільйони жителів.
За нормальних обставин у правової державі будь яка грошова сума, отримана суб’єктом незалежно від роду валюти повинна підлягати оподаткуванню. При несплаті податку можливі наслідки: адміністративна або кримінальна відповідальності.
У цьому сенсі, є незрозумілою є ініціатива прем’єр-міністра Миколи Азарова від 1.01.2011 р. до Податкового кодексу України внесені зміни, згідно якої податок з реклами у будь-якому вигляді не є передбаченим.
Значною проблемою у сфері правового регулювання оподаткування реклами в Інтернеті також є невизначеність діючого українського законодавства в сенсі «Інтернет-території», тобто що є українським Інтернетом. Відповідно до Закону України «Про телекомунікації» сайти з доменом .UA є сайтами з доменом верхнього рівня ієрархічного адресного простору мережі Інтернет, створеним на основі кодування назв країн відповідно до міжнародних стандартів, для обслуговування адресного простору українського сегменту мережі Інтернет.
Згідно декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори» до місцевих податків і зборів належить податок з реклами. Але вказаний декрет втратив чинність на підставі Кодексу № 2755-VI (2755-17) від 02.12.2010 р. Діючий Податковий кодекс України не надає інформацію про оподаткування реклами (Про місцеві податки і збори: Декрет Кабінету Міністрів України від 20.06.1993 р. // Відомості Верховної Ради. – 1993. – №30. – Ст. 336 (втратив чинність від 02.12.2010 р.).
Таким чином, неврегульованість чинного законодавства України в розглянутому напрямку, не дає можливості додатково наповнювати державну скарбницю. Це, в теперішніх економічних умовах України є неприпустимим і потребує негайного вирішення у найкоротший час.
