Недзельський В.Ю.
студент 2-го курсу Інституту прокуратури та слідства НУ "ОЮА"

Науковий керівник: к.т.н., доцент Ємельянов С.Л.

ІНСАЙДЕРСЬКА ТАЄМНИЦЯ

Ефективне функціонування фондового ринку має сприяти обігу та раціональному розміщенню фінансових ресурсів, дає можливість самостійно оцінювати ефективність управління підприємством, створює умови для добросовісної конкуренції та обмеження монополізму. Важливим чинником ефективного функціонування та розвитку фондового ринку є додержання правильного використання інформації, яку відносять до інсайдерської таємниці, при здійсненні операцій, зокрема при укладенні угод купівлі-продажу цінних паперів, тому дана тема є актуальною.

Метою даної роботи є визначення поняття інсайдерської таємниці, ознак інформації, яка становить інсайдерську таємницю, а також аналіз юридичної відповідальністі яка настає за незаконне розголошення даної інформації.

До інсайдерської таємниці можна віднести – будь-яку неоприлюднену інформацію про емітента, його цінні папери та похідні (деривативи), що перебувають в обігу на фондовій біржі, або правочини щодо них, оприлюднення якої може істотно вплинути на вартість цінних паперів та похідних (деривативів) (Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23.02.2006 р.// Відомості Верховної Ради України. – 2006. – №31. – Ст.208).

Проаналізувавши чинне законодавство і юридичну літературу, можна виділити наступні ознаки інформації, яка відноситься до інсайдерської таємниці:

• Вона має стосуватися емітента, його цінних паперів і похідних(деривативів), що перебувають в обігу на фондовій біржі, або правочинів щодо них.

• Така інформація не повинна бути оприлюднена. Порядок розкриття інсайдерської інформації визначається рішенням Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку від 16 вересня 2008 року «Про порядок розкриття інсайдерської інформації».

• Оприлюднена інформація повинна мати істотний вплив на вартість цінних паперів та похідних (деривативів). Поняття істотного впливу за законодавством України не роз’яснюється. Це пояснюється тим, що для різних цінних паперів характерна різна амплітуда коливання їх курсу (Проблеми правового регулювання інсайдерської діяльності в Україні / Ю. В. Хорт // Вісник господарського судочинства. – 2011. – №9. – №5. – С.82).

Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку на законодавчому рівні закріпила та визначила, яка саме інформація належить до інсайдерської. Так, з метою запобігання зловживань обмеженим колом осіб, які володіють ще не оприлюдненою інформацією та використовують її при купівлі та продажу цінних паперів, 21 листопада 2006 року Комісія прийняла рішення, яким віднесла до інсайдерської інформації:

1) відомості, що містяться в річній інформації про емітента:

 - господарська та фінансова діяльність емітента;

 - річна фінансова звітність.

2) відомості, що містяться в квартальній інформації про емітента:

 - господарська та фінансова діяльність емітента;

 - квартальна фінансова звітність.

3) відомості про особливу інформацію про емітента:

 - прийняття рішення про розміщення цінних паперів на суму, що перевищує 25 відсотків статутного капіталу;

 - прийняття рішення про викуп власних акцій;

 - факти лістингу/делістингу цінних паперів на фондовій біржі;

 - отримання позики або кредиту на суму, що перевищує 25 відсотків активів емітента;

 - зміна складу посадових осіб емітента;

 - зміна власників акцій, яким належить 10 і більше відсотків голосуючих акцій;

 - рішення емітента про утворення, припинення його філій, представництв;

 - рішення вищого органу емітента про зменшення статутного капіталу;

 - рішення вищого органу емітента про припинення або банкрутство емітента(Про визначення інформації, яка належить до інсайдерської: Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 21.11.2006 р. // Офіційний вісник України. – 2007. – №6. – Ст. 234).

За «умисне незаконне розголошення, передачу або надання доступу до інсайдерської інформації, а так само надання з використанням такої інформації рекомендацій стосовно придбання або відчуження цінних паперів чи похідних (деривативів), якщо це призвело до отримання особою, яка вчинила зазначені дії, чи третіми особами необґрунтованого прибутку в значному розмірі, бо уникнення учасником фондового ринку чи третіми особами значних збитків, або якщо це заподіяло значну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб» передбачається кримінальна відповідальність згідно до ст.232-1 КК України (Кримінальний кодекс України: Закон України від 05.04.2001р.//Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2001. – № 25-26. – Ст.131).

Санкція вище названої статті передбачає штраф від 750 до 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, з позбавленням права займатися певною діяльністю або займати певні посади на строк до трьох років.

Під особами, які вчинили дії, передбачені цією статтею, розуміються: посадові особи емітента, у тому числі ті, які були посадовими особами емітента на момент ознайомлення з інсайдерською інформацією; особи, які мають доступ до інсайдерської інформації у зв'язку з виконанням ними трудових (службових) обов'язків або договірних зобов'язань незалежно від відносин з емітентом, у тому числі співробітники професійних учасників фондового ринку; державні службовці, яким відома інсайдерська інформація внаслідок виконання ними осадових (службових) обов'язків; особи, які ознайомилися з інсайдерською інформацією неправомірним шляхом; аудитори, нотаріуси, експерти, оцінювачі, арбітражні керуючі або інші особи, які виконують надані законом публічні повноваження.

З наведених законодавчих положень можна зробити висновки про наявність таких проблем:

• Законодавець не дотримується послідовності понятійного апарату для позначення суспільно-небезпечних наслідків.

• Законодавець не додержується уніфікації понятійного апарату Особливої частини КК України щодо опису злочинних наслідків.

• З наведеного визначення наслідків у ст. 232-1 КК України, доходимо до висновку, що суспільно небезпечні наслідки у цій статті можуть полягати не лише в матеріальних збитках, а й в забороні займатися певною діяльністю або займати певну посаду. Проте, яка саме не визначається.

• Законодавець не вказує конкретно або приблизно на коло осіб, яким може бути заподіяна шкода від незаконного використання інсайдерської інформації.

З урахуванням викладеного можна зробити наступні висновки:

1.  Інсайдерську таємнию становить будь-яка не оприлюднена інформація про емітента, його цінні папери або правочини щодо них, оприлюднення якої може значно вплинути на вартість цінних паперів.

2. Визначення поняття інформації , яка становить інсайдерську таємницю, є досить приблизним, адже охоплює не більше чверті такої інформації, а отже, є необхідність подальшого дослідження даного поняття.

3. Згідно з чинним законодавством, за незаконне розголошення інсайдерської таємниці передбачена кримінальна відповідальність згідно до ст. 232-1 КК України.