МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД СУЧАСНОЇ ЦЕНЗУРИ В МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ

Панасюк Віталій Володимирович
 
студент 2-го курсу Інституту кримінальної юстиції 
Національного університету «Одеська юридична академія»
 
Вільне поширення інформації та ідей сприяє розвитку суспільства й процвітанню країн. Відкритий доступ до інформації та вільний обмін ідеями пришвидшили зростання кількості інновацій у всьому світі. Інтернет докорінно змінив практично всі форми людського спілкування. Кожен, хто має доступ до Інтернету, може вільно спілкуватися, творити, самовдосконалюватися й ділитися.
 
Проте у світі є понад 40 країн, які регулярно обмежують і цензурують вміст Інтернету. Свобода Інтернету під загрозою.
 
Інтернет контент - це будь-яке інформаційне наповнення, зазвичай, мають на увазі контент сайту, тобто вся інформація, яка з’являється перед очима користувача, яку він може подивитися, переглянути чи послухати (текст, відео, аудіо, графічне зображення). Весь контент є результатом інтелектуальної праці і захищається законом про авторські права.[2]
 
Важливими ознаками контенту є його доступність, актуальність,  значимість, і достовірність даних. Текстовий контент є інформацією пошукової системи, а також необхідної для пошуку.
 
Інтернет-цензура – це певний  контроль або заборона вільної публікації інформації до мережі Інтернет, що супроводжується блокуванням або закриттям будь-яких веб-ресурсів. Основна ж її проблематика  полягає у відсутності будь-яких національних кордонів в мережі Інтернет, тобто, інформація що блокується на внутрішніх ресурсах держави ,може бути розміщена за її межами. Повністю цензурувати Інтернет  дуже складно в силу його глобальності. Тут будуть доречні слова Біла Гейтца: «Я не бачу ніякої небезпеки для світу в цілому, якщо хтось буде намагатися обмежити вільне поширення інформації через Мережу. Контролювати Інтернет неможливо. Рано чи пізно свобода знову переможе».
 
З розвитком інформаційних технологій, особливо Інтернету, його роль в житті суспільства все збільшується та збільшується, водночас з тим, ставлення органів державної влади до нього теж поступово почало змінюватися. Велика кількість  контенту, розміщуваного в глобальній мережі Інтернет, викликала певну конфронтацію із законодавствами окремих країн, їх соціальним та  політичним вектором розвитку.
 
З необхідністю у фільтруванні  контенту в мережі Інтернеті, у держав виникли певні труднощі. Першочерговими стали труднощі  для цензорів з динамічністю та глобальністю соціальної складової Інтернету – великий об’єм матеріалу, який збільшується кожен день та створюється величезною  і зростаючою кількістю користувачів. Ще однією перепоною  став міжнародний характер мережі, тобто недосяжність серверів з інформацією, які часто знаходяться поза юрисдикції та досяжності правоохоронних органів окремих країн.
 
Серед головних категорій найбільш цензурованих в Мережі матеріалів є такі:
  • політичний контент;
  • контент соціально спрямування;
  • контент, який блокується з міркувань національної безпеки;
  • сайти і сервіси, що порушують економічні інтереси;
  • Інтернет-інструменти і соціальні сервіси.[3]
Незважаючи на всі труднощі з  фільтрацією Інтернету, у багатьох країнах діє інтернет-цензура. Розглянемо на прикладі країн з повсюдною фільтрацією – Китай, а також країни з номінальним рівнем фільтрації, такі як: США, Франція та країни з непрямою фільтрацією: Білорусь та Росія. 
 
Фільтрування Інтернет-контенту в КНР здійснюється на загальнодержавному рівні. За даними газети The New York Times, більше 30 тис. чоловік забезпечують роботу цієї найпотужнішої системи фільтрації інформації. Під заборону потрапляє контент, що відноситься до прав та обов’язків  людини та громадянина, опозиційного політичного спрямування та проблеми незалежності Тайваню і Тибету.
 
У США фільтруванна Інтернет-контенту здійснюється в цілому ряді організацій, таких як школи та бібліотеки, згідно «Акту про захист дітей від Інтернету». Для фільтрації використовуються комерційні фільтруючі технології. У різних штатах профілі фільтрації розрізняються. 
 
Що стосується Франції, то один з судів зажадав від Yahoo! обмежити доступ до будь-яких нацистських і неонацистських матеріалів, доступних через web-інтерфейс для користувачів, що знаходяться на території Франції.
 
У класифікації Open Net Initiative, Білорусь належить до країн, де спостерігається непряме блокування. Ще менш доброзичливими виявилися аналітики Reporters sans frontiіres, які віднесли Білорусію до категорії «чорні дири». Під час виборів президента Білорусії в грудні 2015 року був відключений ряд великих ресурсів.
 
Дуже складною є ситуація в Росії, де інтерент-цензура та фільтрація досягла критичного рівня. Будь-яка інформація може бути заблокованою тільки тому, що російська влада вважає її небажаною чи такою, що не відповідає дійсності. І це знайшло свій прояв навіть на законодавчому рівні, у Федеральному законі РФ «Про інформацію, інформаційні технології та про захист інформації». Закон дозволяє Роскомнагляду за дозволом Генпрокуратури РФ проводити негайне блокування без відповідного рішення суду сайтів, що розповсюджують заклики до масових безпорядків та іншої екстримістської діяльності. Також Інтернет цензура РФ проявляється у блокуванні опозиційних ЗМІ та блокуванні ключових сайтів, які мають вагоме місце у суспільній думці ,якщо це не подобається «режиму Путіна».
 
В Україні ж право на доступ до інформації є конституційним правом людини, яке передбачене і гарантоване статтею 34 Конституції України, а саме, право кожного на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб на свій вибір. Але це так сказати де-юре, а ось де-факто ситуація в нашій державі бажала б бути кращою (тиск на 112 канал, на журналіста Савіка Шустера). 
 
Підсумувавши все вище сказане, можна зробити висновок, що фільтрація дійсно інколи необхідна, але має бути зважений підхід до цього. Тому  Інтернет-цензура має дотримуватися золотої середини, не порушуючи основні права та свободи людини та громадянина.
 
Список використаної літератури:
1. Национальный Медиа Холдинг. [Електронный ресурс ]. – Режим доступу: http://goo.gl/T1eVR6. – Назва з екрану.
2. Лига безопасного Интернета. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://goo.gl/nkPQU0. – Назва з екрану.
3. Цензура в интернете. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://goo.gl/I2gxVV. – Назва з екрану.
Вы здесь: Home Доклады конференции Список докладов конференции (2016 г.) Панасюк В.В. МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД СУЧАСНОЇ ЦЕНЗУРИ В МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ