ПРИЧИНИ І НАСЛІДКИ ВИКОРИСТАННЯ НЕЛІЦЕНЗІЙНОГО ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УКРАЇНІ: 
ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТ
 
Рештаков Максим Павлович
 
студент 4 курсу факультету цивільної та господарської юстиції
Національного університету «Одеська юридична академія» 
 
Використання неліцензійного («піратського») програмного забезпечення є одним з видів порушення авторського права, що у певних випадках визнається кримінальним правопорушенням. Юридичні словники дають цьому явищу назву «контрафакція» [3]. Російський вчений С.П. Гришаєв визначає порушення авторського права як правопорушення, суть якого полягає у використанні витворів науки, літератури і мистецтва, що охороняються авторським правом, без дозволу авторів або правовласників або з порушенням умов договору про використання таких витворів [4, гл. 2 §9].
 
Кримінальний кодекс України встановлює відповідальність за порушення авторських і суміжних прав у статті 176; відповідальність настає за незаконні відтворення, розповсюдження чи інше використання творів, які є об'єктом авторського права, без дозволу авторів, якщо ці дії спричинили шкоду у значному розмірі (понад 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) [1]. Крім того, у статті 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачається адміністративна відповідальність за незаконне використання об’єктів права інтелектуальної власності. Також слід згадати статтю 164-9 КУпАП, що встановлює адміністративну відповідальність за незаконне розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних, а також статтю 164-13 КУпАП, яка встановлює адміністративну відповідальність за порушення законодавства, що регулює виробництво, експорт, імпорт дисків для лазерних систем зчитування, експорт, імпорт обладнання чи сировини для їх виробництва [2].
 
Однак проблематика використання неліцензійного програмного забезпечення є значно ширшою, і полягає не тільки у спектрі юридичному, а й, зокрема, в економічному. Одні з перших випадків використання програмного забезпечення з порушенням авторського права були зафіксовані ще за радянських часів. Тоді, наприкінці 1980-х років, на перші персональні комп’ютери нелегально почали встановлювати модифіковані версії операційної системи MS-DOS, авторськими правами на яку володіє американська корпорація Microsoft [5]. Малорозвинене тогочасне законодавство СРСР у сфері авторського і суміжних прав, а також соціалістичний вектор розвитку держави  виключали настання будь-якої відповідальності за такі дії. Після розпаду СРСР і переходу України до капіталістичної економічної системи став можливим правовий захист інтелектуальної власності, в тому числі і на програмне забезпечення. Однак, за роки незалежності нашій державі ще не вдалося суттєво просунутися у сфері легітимізації програмного забезпечення. Серед причин небажання українських компаній і окремих користувачів платити за ліцензійне програмне забезпечення можна виділити наступні:
  • висока вартість програмного забезпечення у співвідношенні до порівняно невисокого рівня прибутків на душу населення в Україні;
  • відсутність у правовій свідомості і правовому менталітеті більшості українців розуміння необхідності платити за програмне забезпечення та інші об’єкти інтелектуальної власності, невизнання крадіжки об’єкту інтелектуальної власності на одному рівні з крадіжкою об’єкта матеріальної власності;
  • недостатній рівень правової та комп’ютерної освіти;
  • майже необмежена доступність неліцензійного ПЗ для широкого кола осіб завдяки активному розвитку Інтернет-піратства в Україні. 
Відсутність належного правового регулювання, а відтак – реальної відповідальності за використання і розповсюдження неліцензійного ПЗ, мізерні штрафи та неефективні механізми протидії розвитку комп’ютерного піратства призводять до величезних збитків що обчислюються мільйонними, а то і мільярдними сумами, причому збитків зазнає не тільки компанія-правовласник, а й держава, що недоотримує податки. За даними Асоціації виробників програмного забезпечення (Business Software Alliance – BSA) – провідної міжнародної організації, що представляє інтереси індустрії програмного забезпечення та об’єднує такі компанії, як: Acronis, Adobe, Altium, Ansys, Apple, Asseco Poland S.A., Autodesk, Bentley Systems, CGTech, CNC, DBA Lab S.p.A., Microsoft, Siemens, Symantec, Tekla, The MathWorks, VMware тощо, в 2011 році рівень комп’ютерного піратства в Україні сягнув 84%, а загальна вартість неліцензійного ПЗ, встановленого на комп’ютерах користувачів – 647 мільйонів доларів США [6]. Також, згідно даним компанії IDC (International Data Corporation), що є провідною міжнародною компанією в галузі досліджень ринку інформаційних технологій), на кожні $100 офіційного програмного забезпечення, проданого у 2009 році, припадає $75 нелегальних продажів. Ця проблема торкається не лише IT-індустрії, а й економіки в цілому, так як зниження рівня піратства може принести значний економічний зиск. Результати опублікованого в січні 2008 року дослідження впливу рівня піратства на економіку, що було проведене BSA/IDC, показали, що зниження рівня піратства може створити сотні тисяч робочих місць, а також мати ефект для економічного розвитку, що вимірюється в мільярдах доларів і супроводжується зростанням податкових надходжень, що можуть бути направлені на фінансування бюджетних програм та служб на місцевому рівні. Експерти IDC підрахували, що на кожний долар офіційного ПЗ, що продається в країні, припадає $3-$4 прибутку локальним сервісним компаніям-дистриб’юторам [7]. Піратське ПЗ також піддає ризику комп’ютерну безпеку споживачів, оскільки нелегальні програми часто містять шкідливі файли та віруси. 
 
Невтішний стан ринку ліцензійного ПЗ в Україні суттєво гальмує розвиток вітчизняної IT-галузі економіки. Якщо міжнародні компанії за рахунок іноземного капіталу мають змогу втриматися на національному ринку програмного забезпечення, то вітчизняні розробники в основному вимушені працювати для іноземних ринків, зокрема Західної Європи і Північної Америки, які більше захищені від явища комп’ютерного піратства, що в свою чергу сприяє відтоку якісних українських IT-спеціалістів за кордон. Питання захисту інтелектуальної власності неймовірно важливе і в контексті світової та Європейської інтеграції України. На початку лютого 2013 року Міжнародний альянс інтелектуальної власності (International Intellectual Property Alliance – IIPA) назвав Україну в числі країн так званого пріоритетного списку спостереження (priority watch list) і «Переліку 301» (Special 301 Report) – щорічному звіті Офісу торгівельного представника США щодо достатності та ефективності захисту прав інтелектуальної власності торгівельними партнерами США [8]. У зв’язку з цим IIPA у своєму звіті наполегливо рекомендує уряду США позачергово розглянути питання про позбавлення України права безмитного імпорту продукції, яке надавалося в рамках «Узагальненої системи преференцій» – програми американського уряду з підтримки економіки країн, що розвиваються. Завдяки цій програмі в 2010 році Україна отримала преференцій на суму $ 39,1 млн., а за перші 9 місяців минулого року – $ 44,4 млн [9].
 
З огляду на все вищевикладене, можна зробити висновок, що Україні терміново потрібні: 
  • кардинальні зміни в законодавстві у сфері інтелектуальної власності, направлені на боротьбу із Інтернет-піратством (зокрема, зміни до Закону України «Про авторське право і суміжні права» з метою запобігання подальшому збільшенню нелегального використання об’єктів авторського права і суміжних прав в цифровій мережі); 
  • створення державних програм, направлених на розвиток і підтримку IT-галузі вітчизняної економіки; 
  • укладання державних угод із виробниками і постачальниками програмного забезпечення щодо зменшення вартості ПЗ для українського ринку, як для такого, що розвивається;
  • створення спецкурсів у середніх і вищих навчальних закладах, що розтлумачуватимуть необхідність використання ліцензійного програмного забезпечення.
Список використаної літератури:
1. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – №25-26. – Ст.131
2. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1984. – Додаток до № 51. – Ст. 1122
3. Великий енциклопедичний юридичний словник / За редакцією акад. НАН України 
Ю. С. Шемшученка. – К.: ТОВ «Видавництво „Юридична думка“», 2007. – 992 с.
4. Гришаев С. П. Защита авторских прав // Интеллектуальная собственность: учебное пособие. – М., 2004.
5. Стариков Ю. 15-летию Russian MS-DOS 4.01 посвящается [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://rdos401.org/ 
6. BSA Global Software Piracy Study [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://portal.bsa.org/globalpiracy2011/ 
7. Уровень компьютерного пиратства в Украине продолжает расти – результаты исследования BSA и IDC [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://ww2.bsa.org/country/News%20and%20Events/News%20Archives/global/05112010-globalpiracystudy.aspx  
8. International Intellectual Property Alliance (IIPA) – 2012 Special 301 Report on Copyright Enforcement and Protection – Ukraine [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.iipa.com/rbc/2012/2012SPEC301UKRAINE.PDF
9. Agency of Internet Rights – Украина заняла свое место в списке 301 [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.air.io/?p=1374
Вы здесь: Home Доклады конференции Список докладов IV конференции (2016 г.) Рештаков М.П. ПРИЧИНИ І НАСЛІДКИ ВИКОРИСТАННЯ НЕЛІЦЕНЗІЙНОГО ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УКРАЇНІ: ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТ