ПРОБЛЕМА ОХОРОНИ АВТОРСЬКОГО ПРАВА 
В ІНТЕРНЕТ-ПРОСТОРІ УКРАЇНИ
 
Хуторний Дмитро Олександрович
 
студент 2-го курсу Інституту кримінальної юстиції 
Національного університету «Одеська юридична академія»
 
Беззаперечним фактом на сьогодні є те, що виявляється масовий інтерес до глобальної мережі Інтернет. Значущість суспільних відносин, що виникають у зв'язку з його використанням, не викликають сумніву. Тому природно, що і юристи не залишають без уваги глобальну мережу. З'являється об'єктивна потреба в правовому регулюванні нової галузі.
 
Актуальністю даної теми є, недостатнє висвітлення та закріплення в юридичній літературі, захисту авторського прав в мережі Інтернет, та відсутність норм щодо притягнення правопорушників до відповідальності за порушення авторських прав в мережі Інтернет, що викликане значною кількістю порушень в даній сфері інтелектуальної власності.
 
Метою дослідження є вивчення питання щодо забезпечення охорони авторського права в мережі Інтернет, безпосереднього захисту об’єктів авторського права, що є результатом інтелектуальної діяльності автора, а також, аналіз проблемних аспектів захисту авторського права в мережі Інтернет.
 
Об’єктом дослідження є захист авторських прав в мережі Інтернет визначення основних проблем у цій сфері, що зумовлені розвитком інформаційних технологій та врегулювання суспільних відносин та спорів, що виникають з приводу порушення авторських прав в мережі Інтернет.
 
Згідно ст. 54 Конституції України, громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності [1, ст.54].
 
Відповідно до Цивільного кодексу України об'єктами авторського права є твори, а саме:
1) літературні та художні твори, зокрема:
романи, поеми, статті та інші письмові твори;
лекції, промови, проповіді та інші усні твори;
драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореографічні, інші сценічні твори;
музичні твори (з текстом або без тексту);
аудіовізуальні твори;
твори живопису, архітектури, скульптури та графіки;
фотографічні твори;
твори ужиткового мистецтва;
ілюстрації, карти, плани, ескізи і пластичні твори, що стосуються географії, топографії, архітектури або науки;
переклади, адаптації, аранжування та інші переробки літературних або художніх творів;
збірники творів, якщо вони за добором або упорядкуванням їх складових частин є результатом інтелектуальної діяльності;
2) комп'ютерні програми;
3) компіляції даних (бази даних), якщо вони за добором або упорядкуванням їх складових частин є результатом інтелектуальної діяльності;
4) інші твори.
2. Твори є об'єктами авторського права без виконання будь-яких формальностей щодо них та незалежно від їх завершеності, призначення, цінності тощо, а також способу чи форми їх вираження.
3. Авторське право не поширюється на ідеї, процеси, методи діяльності або математичні концепції як такі.
4. Комп'ютерні програми охороняються як літературні твори.
5. Компіляції даних (бази даних) або іншого матеріалу охороняються як такі. Ця охорона не поширюється на дані або матеріал як такі та не зачіпає авторське право на дані або матеріал, що є складовими компіляції. [2, ст.433]
 
Відповідно до статті 51 Закону України «Про авторське право і суміжні права», за порушення авторського права передбачена цивільна, адміністративна та кримінальна відповідальність [5, ст.51].
 
Згідно з Цивільним кодексом України порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену Цивільним Кодексом, іншим законом чи договором [2, ст.431].
 
Захист права інтелектуальної власності відбувається в судовому порядку.
 
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 цього Кодексу.
 
Суд у випадках та в порядку, встановлених законом, може постановити рішення, зокрема, про:
1) застосування негайних заходів щодо запобігання порушенню права інтелектуальної власності та збереження відповідних доказів;
2) зупинення пропуску через митний кордон України товарів, імпорт чи експорт яких здійснюється з порушенням права інтелектуальної власності;
3) вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності;
4) вилучення з цивільного обороту матеріалів та знарядь, які використовувалися переважно для виготовлення товарів з порушенням права інтелектуальної власності;
5) застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання об'єкта права інтелектуальної власності. Розмір стягнення визначається відповідно до закону з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення;
6) опублікування в засобах масової інформації відомостей про порушення права інтелектуальної власності та зміст судового рішення щодо такого порушення [2, ст.432].
 
Адміністративна відповідальність – різновид юридичної відповідальності, що має специфічну форму реагування держави на адміністративне правопорушення. Вона полягає в застосуванні уповноваженими органами державної влади або їхніми посадовими особами адміністративного стягнення, передбаченого Кодексом України про адміністративні правопорушення і законами України.
 
Настання адміністративної відповідальності можливе, коли протиправні дії порушника не спричинили матеріальної шкоди у значному розмірі, а протилежному випадку настає кримінальна відповідальність. 
 
Так, ст. 51-2 КУпАП передбачена відповідальність за незаконне використання об'єкта права інтелектуальної власності, (щодо авторського права, то це літературного чи художнього твору, їх виконання, комп'ютерної програми, бази даних), привласнення авторства на такий об'єкт або інше умисне порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності, що охороняється законом.[3, ст.51-2].
 
Санкція цієї статті передбачає накладення штрафу від десяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання і матеріалів, які призначені для її виготовлення.
 
З урахуванням положень примітки до ст. 176 КК України, якщо розмір заподіяної внаслідок порушення авторського права шкоди складає 20 і більше неоподаткованих мінімумів доходів громадян, то таке діяння є відповідно кримінально караним [ст.176, 4].
 
Враховуючи положення примітки до ст. 176 КК України, Податкового кодексу України та Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», за порушення авторського права, яким спричинено шкоду в розмірі 11 470грн. 00 коп. і більше, передбачається вже кримінальна відповідальність, а якщо менше 11 470грн. 00 коп. – адміністративна відповідальність.
 
Суб'єктами авторського права є автори  творів,  зазначених  у частині першій статті 8 цього Закону, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права [5, ст.7].
 
Об'єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, а саме:
1) літературні письмові твори белетристичного, публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру (книги, брошури, статті тощо);
2) виступи, лекції, промови, проповіді та інші усні твори;
3) комп'ютерні програми;
4) бази даних;
5) музичні твори з текстом і без тексту;
6) драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореографічні та інші твори, створені для сценічного показу, та їх постановки;
7) аудіовізуальні твори; 
8) твори образотворчого мистецтва;
9) твори архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва;
10) фотографічні твори, у тому числі твори, виконані способами, подібними до фотографії;
11) твори ужиткового мистецтва, у тому числі твори декоративного ткацтва, кераміки, різьблення, ливарства, з художнього скла, ювелірні вироби тощо;
12) ілюстрації, карти, плани, креслення, ескізи, пластичні твори, що стосуються географії, геології, топографії, техніки, архітектури та інших сфер діяльності;
13) сценічні обробки творів, зазначених у пункті 1 цієї частини, і обробки фольклору, придатні для сценічного показу;
14) похідні твори;
15) збірники творів, збірники обробок фольклору, енциклопедії та антології, збірники звичайних даних, інші складені твори за умови, що вони є результатом творчої праці за добором, координацією або упорядкуванням змісту без порушення авторських прав на твори, що входять до них як складові частини;
16) тексти перекладів для дублювання, озвучення, субтитрування українською та іншими мовами іноземних аудіовізуальних творів;
17) інші твори.
 
Охороні за законом підлягають всі твори, зазначені у частині першій цієї статті, як оприлюднені, так і не оприлюднені, як завершені,  так і не завершені, незалежно від їх призначення, жанру, обсягу, мети (освіта, інформація, реклама,  пропаганда, розваги тощо).
 
Правова охорона поширюється тільки на форму вираження твору і не поширюється  на будь-які ідеї, теорії, принципи, методи, процедури, процеси, системи, способи, концепції, відкриття, навіть якщо вони виражені, описані, пояснені, проілюстровані у творі [5, ст. 8].
 
Проблема захисту авторського права в Інтернеті виникла ще й тому, що попри всі міжнародні конвенції та внутрішні законодавства держав, глобальна мережа має екстериторіальний характер, тобто доступ до неї з будь-якої країни світу не залежить від виконання урядом цієї країни правил міжнародних договорів. Отже, сьогодні Інтернет фактично став прекрасним щоденно поновлюваним джерелом для порушень у галузі інтелектуальної власності [6].
 
Найбільшої шкоди від таких порушень зазнають онлайнові бібліотеки з текстовими, музичними та відеофайлами, а також веб-сторінки паперових періодичних видань з відкритим доступом до матеріалів номера. Чимало українських засобів масової інформації мають свої інтернет-версії.
 
У звіті Special 301 за 2016 р який підготував уряд США, Україна все ще перебуває серед найбільш злісних порушників прав інтелектуальної власності. Якщо Київ не покаже швидкого прогресу в дотриманні прав інтелектуальної власності, Вашингтон вдасться до жорстких заходів, повідомляє видання "Новий Час".
"Хороша новина - ми залишилися в списку 301 на тому ж самому місці. Але це останнє китайське попередження ", - заявила заступник міністра економіки - продавці України Наталія Микольська.
 
Вона підкреслила, що потрібно якомога швидше внести зміни в законодавство для того, щоб створити нормативну основу для майбутніх вкрай необхідних реформ.
 
"На наступну середу ми вносимо на засідання Кабміну концепцію реформування держуправління в області інтелектуальної власності. Ми оприлюднимо на нашому сайті всі законопроекти про захист інтелектуальної власності ", - повідомила Микольська.
 
Автори 2016 Special 301 Report вказали основні порушення в дотриманні прав інтелектуальної власності в Україні:
- несумлінне і непрозоре адміністрування авторських відрахувань;
- широке використання неліцензійного програмного забезпечення урядовими установами;
- невдалі спроби ввести відповідальність за порушення авторських прав щодо третіх осіб, зокрема, інтернет-провайдерів.
 
Американці оцінили загальний рівень піратства в урядових установах України як "неприйнятно високим", в межах 60-80%.
 
Відповідно до законів США — все (текст, відео, аудіо або зображення), створеної на веб-просторі, після 1 квітня 1989 року (Digital Millenium Copyright Act of 1998), перебуває під захистом Інтернет авторське право. Більшість країн йдуть тим же правилам, встановленим законом про авторське Бернської конвенції. Бернська конвенція встановлює однакові закони для робіт  всього світу. Один з цих законів зазначає, що всі користувачі Інтернету повинні припустити, що робота захищена авторськими правами, якщо інше не зазначено автором [7].
 
Сфера захисту авторського права в мережі Інтернет є доволі специфічною, через те, що використання стороннього контенту відбувається практично кожним, хто має доступ до мережі Інтернет.
 
Захисту потребують обидві сторони: автори – через неотримання винагороди за створені об’єкти інтелектуальної власності; а користувачі – через, використання неправомірно розміщеного контенту, використання якого повинно бути оплатним. Це питання розглядається законодавством не з позиції порушення авторських прав, чим по суті, і є такі дії, а з позиції незнання наслідків, які можуть настати за такі порушення авторських прав.
Для того щоб уникнути порушень авторського права в мережі, слід встановлювати гіперпосилання тільки на домашню сторінку або ж на сторінку, яка містить відомості про автора сайта. Саме через пряме посилання на матеріали, розміщені на сайтах друкованих ЗМІ, у Нідерландах та Німеччині було заборонено пошукові системи в Інтернеті [8].
 
На сьогодні вже існують механізми захисту творів у мережі від їх неправомірного використання. Один із них — подання файлів із творами на зберігання до так званого веб-депозитарія. Заявнику видається свідоцтво про те, що об’єкт прийнято на зберігання, а дата депонування буде доказом того, що в зазначений час заявник володів копією твору (визначення пріоритету авторства).
 
Серед інших методів боротьби з плагіатом досить поширеними є різноманітні «дошки ганьби» в Інтернеті: на них «вивішуються» імена осіб, що вчинили плагіат, а також назви сфабрикованих та оригінальних творів
 
Отже, захист авторського права i суміжних прав в Інтернеті потребує розроблення принципово нових законодавчих норм не тільки на національному, а й на міжнародному рівнях. Водночас така охорона не повинна призводити до того, щоб здійснюваний контроль за використанням творів ставав перешкодою на шляху до розвитку освіти, науки, культури та інших потреб суспільства [9].
 
З кожним роком цифрові технології в Інтернеті набирають все більшого вжитку та популярності, що призводить до трансформації основного розуміння таких понять як «інтелектуальний продукт» та «інтелектуальна власність» в результаті чого вбачається не доопрацювання законодавчої бази як іноземних країн так і національного законодавства в розгляді проблем пов’язаних з цими питаннями, звідси випливає ще одна проблемна ділянка цієї сфери, це міждержавний фактор, що породжує неможливість охорони об’єктів інтелектуальної діяльності в мережі Інтернет та неможливість притягнення порушників до відповідальності для відшкодування збитків через відсутність злагодженого співробітництва держав щодо захисту авторських прав в мережі Інтернет від незаконного привласнення, використання, копіювання, розповсюдження результатів творчої діяльності.
 
Список використаної літератури:
1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 1996. – № 30. – ст. 141.
2. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV. – Режим доступу:  http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15
3. Кодекс України про адміністративні правопорушення // Відомості Верховної Ради Української РСР (ВВР). – 1984. – Додаток до № 51. – ст.1122.
4. Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2001. – № 25-26. – ст.131.
5. Закон України «Про авторське право і суміжні права»
6. Журнал „Інтелектуальна власність”, 2007р., № 15.
7. Інтернет ресурс: «Проблеми захисту авторського права в мережі Інтернет: наміри та пропозиції законодавця» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ilaw.net.ua/problemy-zahystu-avtorskoho-prava-v-merezhi-internet-namiry-ta-propozytsiji-zakonodavtsya/
8. Авторське право в Україні, [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.copyright.ua/inet.php
Вы здесь: Home Доклады конференции Список докладов IV конференции (2016 г.) Хуторний Д.О. ПРОБЛЕМА ОХОРОНИ АВТОРСЬКОГО ПРАВА В ІНТЕРНЕТ-ПРОСТОРІ УКРАЇНИ