РОЛЬ ЗМІ У СВОБОДІ СЛОВА ТА У ПОБУДОВІ 
ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА
 
Шкикава Ангеліна Олегівна
 
студентка 1-го курсу судово-адміністративного факультету 
Національного університету «Одеська юридична академія»
 
У Конвенції про захист прав людини і основних свобод (ст. 10) зазначено: "Кожен має право па свободу вираження поглядів. У це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання держави і незалежно від кордонів. В українському суспільстві ЗМІ відіграє важливу роль. Вона виступає каналом вираження свого слова і своєї думки, думки громадянського суспільства, засобом спостереження та контролю за владою. Захисту свободи слова та побудова незалежного інформаційного суспільства є одним з першочергових завдань нашої держави. Тому актуальність теми очевидна.
 
Свобода слова являється чи найпоширенішим способом побудови громадянського суспільства. Суспільства в якому цінність надають для дотримання своїх принципів, якостей, поглядів, переконань. Нажаль, в Україні, ще не достатньо розвинені такі принципи. Вони затверджені законодавчо, але реаліях життя, ми часто можемо спостерігати порушення таких прав. Сьогодні правдиве і якісне ЗМІ виступає рушійною силою для суспільства. 
 
ЗМІ виступає яскравою можливістю висловити свою думку, побудувати інформаційне суспільство. Звичайно, якість такої побудови залежить від правдивої інформації. Часто ми спостерігаємо ситуацію в якій ЗМІ боїться писати, говорити правду. Причиною цього слугує невдоволення гілок влад, органів, що може призвести до фатальних наслідків. Яскравим прикладом цього слугує ситуація яка відбувалася в країні в 2014 році. Коли інформація про реальний стан в країні була прихована від людей.
 
Якщо прослідити статистичні дані в Україні по рівню довіри до ЗМІ, то станом на 2015 рік 59 % довіряють ЗМІ, а 38,5 – не довіряють [1] . 
З цього приводу, можна дійти висновку, що ситуація не така вже і погана, і в нас є шанси на те, щоб побудувати правдиве інформаційне суспільство і вільно висловлювати свою думку. 
 
Гострою проблемою законодавчого забезпечення статусу ЗМІ залишається існуюча на сьогодні практика обмеження доступу до інформації через віднесення її до державної таємниці. Не дивлячись на те, що частка державної власності на друковані ЗМІ скоротилася приблизно до чверті, а на телевізійні та радіоканали - приблизно на 20 %, виконавча влада має значні можливості впливати на ЗМІ, використовуючи механізми реєстрації та ліцензування, а на електроні ЗМІ, крім того, за допомогою розподілу частот та розцінок на окремі технічні послуги. Широкого розповсюдження набула також практика вибіркового податкового тиску на опозиційні ЗМІ. Така практика суперечить Рекомендації Парламентської Асамблеї Ради Європи №1722 (2005 р.) щодо виконання обов’язків та зобов’язань Україною.
 
Найбільшу роль у формуванні й поширенні громадської думки відіграють засоби масової інформації – сукупність сучасних каналів зв'язку (преса, телебачення, радіо мовлення, кіно, відео, Інтернет тощо), за допомогою яких поширюється різноманітна інформація у суспільстві. Формуючи громадську думку, засоби масової інформації, з одного боку, акумулюють досвід і волю мільйонів, а з іншого – впливають не тільки на свідомість, а й на вчинки, групові дії людей [2].
 
Адже, головною метою засобів масової інформації є інформативне інформування окремих осіб, соціальних груп населення та населення в цілому, конкретній країні, певному регіону. Здатність національних засобів масової інформації створювати ефективні противаги іноземній інформаційній експансії значною мірою обумовлюється можливостями продукувати власну медіа-продукцію - конкурентну, привабливу та затребувану громадян. Проте слід зазначити, наша держава має досить обмежені можливості у цьому плані, що пояснюється насамперед обмеженістю економічних механізмів, і в першу чергу податкових механізмів, які б сприяли виробництву національного медійного продукту. Реалізація принципу свободи журналістської творчості в комерційних засобах масової інформації час від часу входить в протиріччя з бізнесовими інтересами підприємницьких структур та їх власників. Держава не здійснює повною мірою свої функції щодо засобів масової інформації. Не були створені рівні умови економічної діяльності, які стимулювали б конкуренцію ЗМІ та захищали б їх від проявів монополізму, враховуючи національні інтереси держави і вітчизняного ринку. Замість цього з боку держави, її фіскальних та інших контролюючих органів часом проявляється не припустимий вибірковий і тенденційний підхід до ЗМІ. Існуюча кон’юнктура телевізійного та радіоринку України не є сприятливою для вироблення національного продукту, питома вага якого є обмеженою у змістовому наповненні телеканалів. Їх програми заповнені переважно продукцією імпортного виробництва невисокої художньої якості. Власникам і менеджменту українських телеканалів бракує економічних стимулів для вироблення та просування оригінальних українських проектів та програм. За даними Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, кількість вітчизняного продукту на загальнонаціональних українських телеканалах не перевищує 30%. Не набагато кращою залишається ситуація в радіоефірі [3].
 
В цілому в нас є хороші перспективи для побудови інформаційного суспільства і свобода слова буде цінуватися набагато більше ніж неправда. Ми кожного дня в нашому суспільстві робимо кроки вперед, і одним з цих кроків є побудова демократичного, правдивого суспільства. На сьогодні, одним з основних завдань держави є збільшення кількості незалежних від неї засобів масової інформації, які не бояться писати й говорити правду. Також виникає потреба в захисті ЗМІ не лише від державного втручання, а й тієї залежності, яку породжує ринок та ринкові відносини. Маючи повну свободу, вони матимуть змогу безперешкодно виконувати свої соціальні функції, а саме освітню, виховну, ідеологічну, інформаційну та формування культурних цінностей.
 
Одним із шляхів подолання неструктурованості суспільства, на нашу думку, є забезпечення самоврядування та підвищення рівня якості врядування. Якість контролю над владою мали стати створення ЗМІ правових, економічних та політичних умов їхньої незалежності, вільний доступ до будь якої інформації. Ми також повинні сприяти самостійно у розвитку свободи слова не лише у засобах масової інформації, а і на побутовому рівні.
 
Список використаної літератури:
1. Більшість українців довіряють ЗМІ [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://osvita.mediasapiens.ua//material/1274
2.   Політологія : Навчальний посібник / Бабкіна О. В., Горбатенко В. П. – К.: ВЦ , 2012. – 568 c. [Електронний ресурс] – Режим    доступу: http://www.info-library.com.ua/books-text 1738.html]
3. Павлина Мовчан. Медіа-конструювання та громадська думка // Журнал Верховної Ради України «Віче» [Електронний ресурс] – Режим  доступу: http://www.viche.info/journal/961/
Вы здесь: Home Доклады конференции Список докладов IV конференции (2016 г.) Шкикава А. О. РОЛЬ ЗМІ У СВОБОДІ СЛОВА ТА У ПОБУДОВІ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА