АНАЛІЗ ЗАКОНОДАВЧОЇ БАЗИ ЩОДО РОЗБУДОВИ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ

Яцків І. І.

студентка 1-го курсу магістратури судово-адміністративного факультету
Національного університету «Одеська юридична академія»

На сьогодні повсюдне впровадження інформаційно-комунікаційних технології (ІКТ) є важливим фактором, який впливає на формування суспільства XXI століття. Їхній неймовірний вплив стосується не лише способу життя кожної людини, його навчання, роботи та повсякдення, а й взаємодії громадянського суспільства та уряду.

Інформаційне або як його ще називають постіндустріальне суспільство – це такий етап у розвитку цивілізації, коли головними продуктами виробництва стають не речі та енергія, а інформація та знання.

Визначення поняття «інформаційне суспільство» є досить дискусійним. Так, Цимбалюк В. С. визначає інформаційне суспільство як суспільство, в якому кожна людина може накопичувати, розповсюджувати та отримувати інформацію [1, с. 69]. Бебик В. М. розглядає інформаційне суспільство як сучасне суспільство з високим рівнем розвитку інформаційної культури (створення, переробки та використання інформації) [2, с. 54]. Натомість Данильян В. О. визначає інформаційне суспільство як якісно новий етап соціо-технологічної еволюції суспільства, яке формується в результаті довгострокового соціально-економічного розвитку, що передбачає збільшення ролі інформації та знань, а також формування та споживання інформаційних ресурсів у всіх сферах життєдіяльності суспільства за допомогою розвитку ІКТ, що існують у глобальних масштабах [3].

Питання інформаційного суспільства є предметом уваги міжнародної правової спільноти. Так, Окінавська хартія глобального інформаційного суспільства [4] 2000 року зазначає, що ефективне партнерство серед учасників, включаючи спільне політичне співробітництво, є одним з основних елементів раціонального розвитку інформаційного суспільства. Однак, в цьому документі немає визначення терміну «інформаційне суспільство».

Ще одним, не менш важливим міжнародно-правовим документом є Декларація принципів «Побудова інформаційного суспільства – глобальне завдання в новому тисячолітті», прийнята в Женеві 2003 року, яка визначає основні принципи інформаційного суспільства для всіх [5].

На сьогодні правове регулювання інформаційних відносин суспільства в Україні забезпечується нормами Конституції України та здійснюється через норми спеціальних законів. Так, згідно зі статтею 34 Конституції України, кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір [6]. Стаття 54 Конституції України забезпечує громадянам свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних та матеріальних інтересів, що виникають у зв’язку з різними видами інтелектуальної діяльності [6].

Першим кроком, який Україна зробила назустріч формуванню інформаційного суспільства, стало прийняття Закону «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007 – 2015 рр.». Цей закон визначав прагнення України побудувати орієнтоване на інтереси людей, відкрите для всіх інформаційне суспільство, в якому кожна людина могла би створювати і накопичувати інформацію та знання, мати до них вільний доступ, користуватися і обмінюватися ними, щоб надати можливість кожній людині повною мірою реалізувати свій потенціал, сприяючи суспільному і особистому розвиткові та підвищуючи якість життя [7].

Наступним кроком стала «Стратегія розвитку інформаційного суспільства в Україні» 2013 року. Вона визначила мету, основні принципи, стратегічні цілі розвитку інформаційного суспільства в Україні, завдання, спрямовані на їх досягнення, а також базові напрями і механізми реалізації цієї Стратегії з урахуванням сучасних тенденцій та особливостей розвитку України в перспективі до 2020 року. У Стратегії акцентовано увагу на необхідність розроблення та прийняття Інформаційного кодексу України та Закону України «Про електронну комерцію», внесення змін до нормативно-правових актів щодо Національної програми інформатизації, розроблення базових норм, правил і регламентів створення, впровадження, модернізації та експлуатації інформаційних ресурсів, інформаційних, інформаційно-аналітичних, інформаційно-телекомунікаційних систем та засобів інформатизації органів державної влади [8]. З моменту прийняття Стратегії минуло п’ять років, багато що із запланованого вже реалізовано та реалізується. Прийнято Закон України «Про електронну комерцію» у 2015 році. Внесені зміни до більшості нормативно-правових актів у сфері інформатизації суспільства. Проте Інформаційний кодекс України й досі не був ані запропонований, ані прийнятий.

Значним правовим поштовхом щодо впровадження ІКТ в систему судочинства в Україні стало прийняття Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 року. Саме цим Законом регламентується функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційна системи, яка забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу [9]. Крім того, цей Закон закріплює можливість подавання до суду електронних доказів, а також вчинення процесуальних дій учасниками справи в електронній формі. Тобто, в системі судочинства законодавчо врегульовано питання щодо реалізації електронного документообігу, хоча потрібне прийняття повного комплексу підзаконних нормативно-правових актів, розробка та затвердження яких передбачена чинним законодавством.

Нині можна стверджувати, що в Україні закладено правові засади побудови інформаційного суспільства. Їх забезпечують Стратегія розвитку інформаційного суспільства в Україні, Стратегія сталого розвитку «Україна – 2020», закони України: «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007 – 2015 роки», «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», «Про захист персональних даних», «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні довірчі послуги», «Про телебачення і радіомовлення», «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», «Про державну таємницю», «Про науково-технічну інформацію», «Про телекомунікації», «Про суспільне телебачення і радіомовлення України», «Про Концепцію Національної програми інформатизації», «Про Національну програму інформатизації» та інші нормативно-правові акти, які регулюють суспільні відносини щодо створення інформаційних електронних ресурсів, захисту інтелектуальної власності на ці ресурси, впровадження електронного документообігу, захисту інформації тощо.

Саме тому можна стверджувати, що Україна робить значні кроки щодо побудови правової бази для інформаційного суспільства, проте на державу очікує велика робота з вироблення державної інформаційної політики, яка відповідатиме національним інтересам входження на рівних в інформаційне суспільство. Адже, залишається законодавча неврегульованість широко спектра суспільних відносин з питань інформаційного суспільства та ІКТ, невідповідність української нормативно-правової бази до європейського законодавства, і як наслідок, системні перешкоди на шляху формування інформаційного права і розбудови глобального інформаційного суспільства.

Список використаної літератури:

  1. Цимбалюк В. С. Основи інформаційного права України: навчальний посібник / Цимбалюк В. С., Павловський В. Д., Брижко В. М. – К.: Знання, 2009. – 414 с.
  2. Бебик В. М. Соціально-комунікаційна праксеологія: поняття і методології / Бебик В. М. // Інформація і право. – 2011. – № 2. – С. 53–60.
  3. Данильян В. О. Інформаційне суспільство та перспективи його розвитку в Україні (соціально-філософський аналіз): монографія / Данильян В. О. – Х.: Право, 2008. – 184 с.
  4. Окінавська хартія глобального інформаційного суспільства від 22.07.2000 // Дипломатичний вісник. – 2000. – № 8. – С. 51–56.
  5. Декларація принципів «Побудова інформаційного суспільства — глобальне завдання в новому тисячолітті» від 12.12.2003 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_c57.
  6. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 1996. – №30. – Ст. 141.
  7. Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007 – 2015 роки: Закон України // Голос України. – 2007. – № 21. – С. 8–10.
  8. Про схвалення Стратегії розвитку інформаційного суспільства в Україні: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.05.2013 № 386-р [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada. gov.ua/laws/show/386-2013-%D1%80.
  9. Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2017. – № 48. – Ст. 436.

Науковий керівник: доцент Трофименко О. Г.

 

Вы здесь: Home Доклады конференции Список докладов конференции "Информатизация общества: проблемы и перспективы" (2018 г.) Яцків І. І. АНАЛІЗ ЗАКОНОДАВЧОЇ БАЗИ ЩОДО РОЗБУДОВИ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ