РОЗВИТОК ДЕРЖАВНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ ЕЛЕКТРОННОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ 

Ломакіна Л. О.

студентка 1-го курсу магістратури судово-адміністративного факультету
Національного університету «Одеська юридична академія»

Розвиток існуючих та запровадження нових схем і засобів електронної ідентифікації мають забезпечити зручний і безпечний доступ громадян та суб’єктів господарювання до різних інформаційних систем органів влади з надання різноманітних електронних послуг без потреби використання декількох облікових записів в різних інформаційних системах, сприятиме розвитку електронних форм взаємодії громадян та держави [1].

Електронний цифровий підпис (ЕЦП) – це вид електронного підпису для ідентифікації підписувача та надання правового статусу відносинам під час ведення електронного документообігу. ЕЦП створюється в результаті криптографічного перетворення набору електронних даних [2] і є надійним засобом ідентифікації, що має сертифікат відповідності. Оскільки ЕЦП за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису та мокрої печатки на папері, він надає юридичної сили електронному документу і робить можливим повноцінний юридично значущий документообіг (податкова звітність, адміністрування тощо) з державою (органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями державної форми власності тощо) та контрагентами (обмін рахунками, актами та іншими первинними документами).

Саме завдяки безкоштовному отриманню сертифікатів відкритих ключів ЕЦП для ідентифікації платника та вільному доступу до спеціалізованого програмного забезпечення для формування податкової звітності в нашій країні відбувся швидкий і масовий перехід українських платників податків до електронного звітування [3].

Правове регулювання відносин у сфері використання ЕЦП здійснюється нормами Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг” та “Про електронний цифровий підпис” від 2003 року, в яких встановлено основні організаційно-правові засади електронного документообігу та правовий статус електронного цифрового підпису. Водночас, Порядком застосування електронного цифрового підпису (ЕЦП) органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями державної форми власності, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 1452 2004 року, врегульовуються питання щодо застосування електронного цифрового підпису та сертифікатів відкритих ключів [4].

Тобто вже 15 років в Україні розвиваються системи електронного документообігу та створюються сучасні інформаційно-аналітичні інструменти підтримки прийняття управлінських рішень. Проте, в Концепції розвитку електронного урядування в Україні від 20.09.2017 [1], розрахованій на період до 2020 року, наголошується на першочерговій проблемі неврегульованості питання електронної ідентифікації та автентифікації фізичних та юридичних осіб під час взаємодії з органами влади. Відсутність надійної та доступної електронної ідентифікації і нині залишається бар’єром для розвитку електронних послуг та інших форм електронної взаємодії.

Крім ЕЦП, в Концепції розвитку електронного урядування визначено як основні сучасні технології та засоби електронної ідентифікації: 1) паспорти громадян України у формі ID-карток; 2) MobileID; 3) BankID.

Перехід до паспортів нового зразку у вигляді ID-карток з 2016 року став кроком до повсюдного впровадження електронного підпису (особистого ключа) як надійного засобу електронної ідентифікації громадянина. На цих картках є чіпи (400 Кб), на які планується внесення різного роду інформації, у томі числі й особистого ключа, за допомогою якого можна буде засвідчувати документи й укладати контракти або договори, не виходячи з дому [5]. 

Запровадження MobileID дозволить зробити електронну ідентифікацію більш масовою та популярною серед пересічних громадян. MobileID – це можливість абонентів певного мобільного оператора ідентифікувати особистість з використанням мобільного телефону та спеціальної SIM-карти.

Ідентифікація громадян через BankID на рівні з авторизацією засобами ЕЦП є важливою умовою для надання держпослуг через інтернет, наприклад, засобами порталу державних послуг igov.org.ua. При цьому, на відміну від ЕЦП, система BankID може проводити авторизацію більшої кількості громадян, оскільки багато українців є клієнтами того чи іншого банку, де верифікація клієнтів є обов'язковою [6].

Технології електронної ідентифікації та верифікації у формі ID-карток, MobileID та BankID зазначені як ключові в Стратегії реформування державного управління України на 2016–2020 роки [7].

Нові системи електронної автентифікації впроваджуються в Україні, зважаючи на успішний досвід європейських країн у цій царині, а саме на вже діючі інфраструктури електронної ідентифікації Швеції, Норвегії, Фінляндії, Естонії, Латвії та інших країнах ЄС. Впровадження систем BankID, MobileID та ID-карток дозволить прискорити надання державних послуг через інтернет-мережу, суттєво економитиме час співробітників та витрати компаній, які пов’язані з оформленням та пересиланням документів, позбавить людей від черг при отриманні адміністративних послуг в електронній формі, зменшить корупцію, сприятиме зростанню транзакційного бізнесу в 5–6 разів, полегшить крос-кордонне надання електронних послуг на внутрішньому ринку і дозволить підприємствам та громадянам подолати умовні цифрові кордони, не стикаючись з перешкодами під час взаємодії з органами державної влади інших країн.

Список використаної літератури:

  1. Концепція розвитку електронного урядування в Україні // Урядовий кур'єр від 27.09.2017. – № 181.
  2. Про електронний цифровий підпис: Закон України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : //http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/649-2017-р.
  3. Трофименко О. Г. Аналіз світового досвіду впровадження систем електронної податкової звітності / О. Г. Трофименко // Порівняльно-аналітичне право: електронне наукове фахове видання. – Ужгород, 2014. – № 8. – C. 159–162. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://pap.in.ua/ 8_2014/47.pdf.
  4. Трофименко О. Г. Сучасний рівень впровадження електронних сервісів обслуговування платників податків / О. Г. Трофименко, Н. І. Логінова // Актуальні проблеми держави і права. – Одеса: Юридична література, 2013. – № 70. – С. 236 – 242.
  5. Паспорт нового образца Украинцы получат в 2016 году: в ID-карточку заложены все самые трендовые технологии [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://censor.net.ua/photo_news/365994/pasport_novogo_obraztsa_ukraintsy_poluchat_v_2016_godu_v_idkartochku_zalojeny_vse_samye_trendovye_tehnologii.
  6. Навіщо банки приєднуються до системи BankID і яка з того користь громадянам [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://tsn.ua/groshi/navischo-banki-priyednuyutsya-do-sistemi-bankid-i-yaka-z-togo-korist-gromadyanam-440172.html.
  7. Стратегія реформування державного управління України на 2016-2020 роки: Розпорядження Кабінету Міністрів України № 726-р від 11.10.2017 р. // Офіційний вісник України від 27.10.2017. – № 84. – С. 35. – Ст. 2574.

Науковий керівник: доцент Трофименко О. Г.

 

Вы здесь: Home Доклады конференции Список докладов конференции "Информатизация общества: проблемы и перспективы" (2018 г.) Ломакіна Л. О. РОЗВИТОК ДЕРЖАВНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ ЕЛЕКТРОННОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ