ЕЛЕКТРОННЕ ДЕКЛАРУВАННЯ ЯК АНТИКОРУПЦІЙНИЙ ІНСТРУМЕНТ

Манюк Д. В.

студент 1-го курсу магістратури судово-адміністративного факультету
Національного університету «Одеська юридична академія»

В Україні на сьогодні актуальність питання контролю діяльності посадових та службових осіб різних рангів важко переоцінити, адже головною метою їх роботи є виконання покладених завдань виключно в інтересах суспільства. Але ні для кого не секрет, що далеко не завжди суспільні інтереси збігаються з інтересами тих чи інших посадових осіб. Так за даними дослідження Transparency International «Індекс сприйняття корупції» (СРІ) у 2017 році Україна посіла 130 місце із 180 досліджуваних країн поряд з Гамбією, Іраном, М’янмою [1]. Після таких досліджень, здається, що вже нічого не зможе допомогти знищити це ганебне для сучасної України явище.

Як показує практика, найбільшою проблемою, яка сприяє корупційним ризикам є недостатній контроль за фінансовими потоками посадовців, різницею між доходами та витратами. Традиційні методи моніторингу показали свою неефективність, тому виникла потреба в нових, які б змогли стати наріжним каменем у боротьбі з корупцією. Таким засобом громадського контролю доходів та видатків з 2016 року стало електронне декларування майна службових осіб та посадовців, а також створення загальнодоступного реєстру таких електронних декларацій.

Досвід іноземних держав дає сподівання, що запровадження цієї новації має всі шанси стати переконливим інструментом, за допомогою якого корупцію буде викрито та подолано.

До речі, після схвалення Закону України від 15.03.2016 р. № 1022-19 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей подання службовими особами декларацій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру у 2016 році» зміни було внесено і до законодавчих актів щодо електронного декларування. Так, у Законі України «Про запобігання корупції» було підвищено вартісний поріг цінного рухомого майна з 50 до 100 мінімальних заробітних плат, яке підлягає декларуванню, тощо [2].

Не викликає сумнівів факт, що введення обов’язкового електронного декларування для посадових та службових осіб має багато переваг для громади.

По-перше, декларування відтепер цілком електронне, використовує систему електронного цифрового підпису, який ідентифікує особу, і може здійснюватися віддалено через Інтернет. Також плюсом є те, що альтернатив подання декларації у паперовому вигляді не передбачено.

По-друге, введено дискретне декларування, тобто декларується не загальний дохід, а кожний вид із зазначенням конкретного джерела. І якщо раніше доходи сім’ї декларувалися сукупно, то тепер слід вказувати, кому конкретно таке майно чи дохід належать.

По-третє, декларуванню підлягають нові об’єкти – готівкові кошти, цінне рухоме майно (крім транспортних засобів), нематеріальні активи та членство в громадських організаціях.

По-четверте, це гласність, відкритість та доступність декларацій. Законодавцем було передбачено оприлюднення декларацій з обов'язковим цілодобовим доступом до них у форматах, які б дозволяли перегляд та роздрукування чи інше опрацьовування інформації.

По-п’яте, введення кримінальної відповідальності за неправдиву інформацію в декларації чи її неподання разом із впровадженням електронних декларацій.

Важливим моментом у поданні електронної декларації є обов’язкова реєстрація електронного цифрового підпису (ЕЦП) посадових та службових осіб за всіма законодавчими процедурами. Такий ключ може бути отриманий лише через Акредитовані центри сертифікації ключів (АЦСК) [3]. Наприклад, посадовець може отримати електронний цифровий підпис через банк, в якому він обслуговується, якщо цей банк має АЦСК. Нині Національний банк України, ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та "УкрСиббанк" мають такі АЦСК [3].

Використання ЕЦП, в свою чергу, надає впевненість, що звітність буде подана саме тією особою, яка заповнює декларацію, і при допущені помилок чи порушень саме ця особа буде нести відповідальність, встановлену законодавством.

Незважаючи на недоброзичливців та певні проблеми, що виникали на різних етапах запровадження електронного декларування, досвід використання цієї системи та досвід закордонних партнерів із впровадження електронного декларування без сумніву свідчить про суттєві зрушення соціальної свідомості, дієві механізми контролю за діяльністю державних органів з боку громадянського суспільства як найважливіші чинники успішної протидії корупції.

Прозорі та ефективні інститути держави та прогресивна боротьба з корупцією – ціль, визначена на Порядку денному Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 25.09.2015 року №70/1 [4]. Україна як активний учасник міжнародних відносин визнала та прийняла ідеї ООН. Тому, можна стверджувати, що, завдяки впровадженню електронного декларування представників державної влади, в Україні відбуваються позитивні соціальні зрушення, які сприятимуть сталому розвитку України та громадянського суспільства.

Список використаної літератури:

  1. Індекс сприйняття корупції 2017. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://ti-ukraine.org/research/indeks-koruptsiyi-cpi-2017.
  2. Про запобігання корупції: Закон України від 14.10.2014 № 1700-VII.  [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/.
  3. Перелік акредитованих центрів сертифікації ключів. [Електронний ресурс].  Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/elektr_zvit/inf_akcen/centr.htm.
  4. Resolution 70/1 adopted by the General Assembly on 25 September 2015. Transforming our world: the 2030 Agenda for Sustainable Development. [] http://www.un.org/ru/documents/ods.asp?m=A/RES/70/1.

Науковий керівник: доцент Трофименко О. Г.

 

Вы здесь: Home Доклады конференции Список докладов конференции "Информатизация общества: проблемы и перспективы" (2018 г.) Манюк Д. В. ЕЛЕКТРОННЕ ДЕКЛАРУВАННЯ ЯК АНТИКОРУПЦІЙНИЙ ІНСТРУМЕНТ