ПРОБЛЕМИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ «ПОДАТКОВИЙ БЛОК»
В ОРГАНАХ ДЕРЖАВНОЇ ФІСКАЛЬНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Оксентюк Б. А.

студентка 1-го курсу магістратури судово-адміністративного факультету
Національного університету «Одеська юридична академія»

Нині проблеми запровадження в Україні електронного документообігу та автоматизованих інформаційних систем для забезпечення фінансової діяльності набувають все більш значної політичної та економічної ваги у зв’язку з розширенням використання інформаційно-комунікаційних технологій у суспільних відносинах, розбудовою систем електронних платежів, електронної торгівлі тощо. Для стимулювання інвестиційного клімату, спрямованого на зростання економіки, Україні треба проводити велику роботу щодо покращення і спрощення податкових умов, реалізації заходів щодо детінізації економічної діяльності платників податків, вдосконалення електронних сервісів обслуговування і супроводу платників податків, приведення чинного законодавства до вимог сьогодення та гармонізації його із європейським законодавством.

Швидкий і масовий перехід українських платників податків до електронного звітування не в останню чергу завдячує вільному і безкоштовному доступу до спеціалізованого програмного забезпечення для формування податкової звітності та безкоштовному отриманню сертифікатів відкритих ключів електронного цифрового підпису для ідентифікації платника [1]. І, якби Україна зробила ці сервіси платними, як це роблять більшість країн, її успіхи були б набагато скромнішими.

На сьогодні вже понад п’ять років електронне звітування в органах державної податкової служби усіх рівнів реалізується засобами автоматизованої інформаційної системи (ІС) «Податковий блок» [2].

ІС «Податковий блок» призначена для виконання таких завдань:

  • інформування платників податків про їхні податкові зобов’язання та надання роз’яснень податкового законодавства;
  • податковий облік та реєстрація платників податків;
  • прийом, оброблення документів податкової звітності та облік платежів;
  • перевірка податкової звітності на відповідність вимогам і нормам, встановленим законодавчими актами України;
  • застосування заходів щодо погашення податкового боргу у разі порушень податкової дисципліни з боку платників податків;
  • вирішення спірних питань щодо сум податкових донарахувань і податкового боргу тощо [3].

З часом в ІС «Податковий блок», як і в будь-якій системі, виявились недоліки, які потребують усунення, а оскільки на неї покладають великі і дуже важливі завдання, то такі системи повинні працювати бездоганно та відповідати технічним і технологічним вимогам сьогодення.

По-перше, проблемою є надто повільна робота автоматизованої системи. Постійне «зависання» системи, блокування входу до системи, неконтрольовані виходи з системи, тривале очікування запитів сповільнює всю роботу державного органу. Ця проблема може залежати, як від технічного забезпечення територіальних органів Державної Фіскальної Служби (ДФС) України, так і від передачі інформації центральними серверами до локальних. Зазвичай це виглядає, як невміння користуватися інспектором програмним забезпеченням (така проблема, до речі, теж існує).

По-друге, стурбованість викликають питання некоректності роботи ІС «Податковий блок» та інших інформаційних ресурсів ДФС, від яких потерпають як платники податків, так і самі територіальні органи ДФС. Про необхідність термінового урегулювання проблем та змінення програмного забезпечення йшлося в Листі ДФС України № 232/99-99-23-05-18 від 02.02.2016 р., в якому визначено такі недоліки ІС [4]:

  • не функціонує режим «Зведена інтегрована картка платника», який має перевіряти інформацію про відсутність/наявність податкового боргу та формувати відповідну довідку;
  • збої в підсистемі «Облік платежів» не дозволяють формувати в автоматичному режимі податкові вимоги платникам-боржникам та направляти їх у встановлені Податковим кодексом України строки;
  • некоректна робота режиму «Довідки про відсутність заборгованості»;
  • не працює режим «Реєстр банкрутів»;
  • помилки режиму відновлення списаних сум;
  • недоліки формування вимоги з Єдиного соціального внеску.

На сьогодні у доопрацьованому програмному забезпеченні залишаються недоліки. Дотепер існує проблема в ІС «Податковий блок» при формуванні штучних некоректних нарахувань з будь-яких податків і зборів. У практичному аспекті інспекторам легше повідомити платнику податків про наявність заборгованості, ніж прибрати в системі хибну інформацію про некоректні нарахування з технічних причин. В деяких ситуаціях інспектори можуть ліквідувати в ручному режимі такі неправомірні нарахування, але не кожен інспектор територіальних фіскальних органів, відповідно до наданих йому повноважень, може здійснювати такі коригування. В результаті таким постраждалим платникам потрібно звертатися до Головного управління ДФС в області.

Некоректність та неузгодженість роботи ІС «Податковий блок» на сьогодні не дає змоги швидко та якісно виконувати завдання, поставлені перед працівниками фіскальних органів.

Затребуваним є вдосконалення або ж навіть запровадження нової більш потужної і досконалої ІС електронного адміністрування податків. Така ІС має задовольняти загальноєвропейським вимогам до електронного документообігу, підтримувати сучасні засоби електронної ідентифікації через БанкID, ID-картки, Mobile ID, взаємодіяти з іншими державними електронними інформаційними ресурсами для обміну електронними даними між суб’єктами владних повноважень з державних електронних інформаційних ресурсів під час надання адміністративних послуг, що особливо важливо для запланованого в Стратегії реформування державного управління України на 2016–2020 роки поетапного підключення до єдиної електронної системи взаємодії державних інформаційних ресурсів центральних органів виконавчої влади на базі Єдиного державного порталу адміністративних послуг [5]. Саме тому до переліку пріоритетних державних електронних інформаційних ресурсів для запровадження електронної взаємодії внесено формування Реєстру платників податку на додану вартість [6]. Розвиток електронного кабінету платника податків зазначено як одне з основних завдань із забезпечення розвитку електронного урядування у сфері фінансової та бюджетної політики [7]. У переліку пріоритетних послуг, запровадження надання яких в електронній формі передбачається першочергово, серед інших зазначені такі [8]:

  • включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до реєстру неприбуткових установ та організацій;
  • реєстрація платника єдиного податку;
  • надання витягу з реєстру платників єдиного податку;
  • видача довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію).

Відтак, якнайшвидше формування ефективної єдиної інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури з надання електронних послуг фінансової звітності, вдосконалення електронних сервісів обслуговування і супроводу платників податків сприятиме росту довіри до прозорих, безпечних, некорупційних, найменш затратних, швидких і зручних електронних послуг. А це, в свою чергу, стимулюватиме інвестиційний клімат, спрямований на зростання економіки і детінізації економічної діяльності платників податків.

Список використаної літератури:

  1. Трофименко О. Г. Аналіз світового досвіду впровадження систем електронної податкової звітності / О. Г. Трофименко // Порівняльно-аналітичне право. – Ужгород, 2014. – № 8. – C. 159 – 162. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://pap.in.ua/ 8_2014/47.pdf.
  2.  Про введення в експлуатацію інформаційної системи «Податковий блок»: Наказ ДПС України № 1197 від 24.12.2012 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/DPA1943.html.
  3. АС «Податковий блок». [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://sfs.gov.ua/arhiv/modernizatsiya-dps-ukraini/arkchiv/proekt--modernizatsiya-derj/podatkovui-blok.
  4. Лист ДФС України № 232/99-99-23-05-18 від 02.02.2016 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.profiwins.com.ua/uk/letters-and-orders/gna/7921-232.html.
  5. Про внесення змін до плану заходів з реалізації Стратегії реформування державного управління України на 2016–2020 роки: Розпорядження КМУ № 726-р від 11.10.2017 р. // Офіційний вісник України від 27.10.2017. – № 84. – С. 35. – Ст. 2574.
  6. Деякі питання електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів: Постанова КМУ № 606 від 08.09.2016 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/606-2016-п.
  7.  Концепція розвитку електронного урядування // Урядовий кур’єр від 17.11.2017. – № 217.
  8. Концепція розвитку системи електронних послуг в Україні // Урядовий кур'єр від 20.12.2016. – № 240.

Науковий керівник: доцент Трофименко О.Г.

 

Вы здесь: Home Доклады конференции Список докладов конференции "Информатизация общества: проблемы и перспективы" (2018 г.) Оксентюк Б. А. ПРОБЛЕМИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ «ПОДАТКОВИЙ БЛОК» В ОРГАНАХ ДЕРЖАВНОЇ ФІСКАЛЬНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ