ЗАКОНОДАВЧЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ЗАКУПІВЕЛЬ В УКРАЇНІ

Трофименко О. Г.

кандидат технічних наук, доцент,
 доцент кафедри інформаційних технологій
Національного університету «Одеська юридична академія»

Система ProZorro була впроваджена з метою економії бюджетних коштів та створення умов добросовісної конкуренції серед учасників державних тендерних закупівель.

Нова редакція Закону України «Про публічні закупівлі» від 21.12.2017 [1] шляхом впровадження автоматичного ризик-менеджменту дозволить органам державного фінансового контролю моніторити закупівлі для упередження порушень на всіх етапах закупівлі. Такий моніторинг закупівлі дозволить краще виявляти порушення законодавства у сфері публічних закупівель та зобов’язувати учасників торгів усувати виявлені порушення. Так, у статті 7 цього Закону зазначено, що в разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником виявленого порушення законодавства у сфері публічних закупівель, службова (посадова) особа замовника не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства. Якщо ж замовник не усуне виявленого порушення і таке порушення матиме негативний вплив для бюджетів, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю має провести перевірку закупівлі відповідно до Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» [2], при цьому процедура закупівлі на період проведення перевірки закупівлі не зупиняється.

На жаль, у цій редакції Закону не зазначено чіткі терміни усунення замовником виявлених правопорушень, а також не йдеться про відсторонення порушника від процедури закупівлі. Тож залишається певна «шпарина» для злостивих замовників. Слід зважати на те, що електронний сервіс – це лише програмний інструмент прозорого для загалу проведення торгів. До появи системи ProZorro інформація про закупівлі була просто недоступною для загалу. Саме тому можна стверджувати, що ProZorro запустила дієвий і демократичний принцип громадського контролю завдяки відкритому модулю, який дозволяє громадськості аналізувати і контролювати витрати державного апарату.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законів України щодо здійснення моніторингу закупівель» [1] умови, порядок та процедури закупівель товарів, робіт і послуг регулюються виключно цим Законом та / або Законом України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони». Антимонопольний комітет України та Рахункова палата здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, а органи, уповноважені на здійснення контролю у сфері закупівель, не мають права втручатися у проведення процедур закупівель.

Разом з вдосконаленням законодавчої бази доречно враховувати напрацювання різноманітних міжнародних структур щодо антикорупційних заходів у сфері закупівель і залучати міжнародні організації, які допомагають імплементувати відповідні запобіжні заходи з підвищення прозорості та чесності у цій сфері, а також заходи з протидії викликам, що безпосередньо пов’язані з корупцією.

Паралельно з важливими реформами, які покликані подолати наявні і потенційні ризики у сфері закупівель, слід докладати зусиль для адаптації українського законодавства у сфері закупівель до стандартів ЄС.

З метою забезпечення чесної конкуренції у процесі закупівель на міжнародному рівні функціонує ціла низка міжнародних законодавчих документів, які в свій час були підписані і ратифіковані Україною:

  • Директиви Європейського Союзу щодо державних закупівель [3], у тому числі Директива про електронне інвойсування в державних закупівлях 2014/55/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 16.04.2014, яка є вкладом у зростаюче використання електронних засобів комунікації в сфері державних закупівель в ЄС;
  • Конвенція Організації Об’єднаних Націй проти корупції [4], ратифікована Україною 18.10.2006;
  • Конвенція про використання електронних повідомлень в міжнародних договорах [5], підписана Україною 23.11.2005;
  • Типовий закон про електронну торгівлю Комісії Організації Об'єднаних Націй (ООН) з права міжнародної торгівлі [6];
  • Типовий закон ЮНСІТРАЛ про електронні підписи [7];
  • Угода про державні закупівлі [8] Світової організації торгівлі (СОТ), до якої Україна приєдналася 11.11.2015.

На додаток до цих міжнародних документів у сфері державних закупівель, Світовий банк та інші міжнародні фінансові установи, які оперують значними бюджетами на міжнародні закупівлі, розробили власні настанови щодо державних закупівель. Крім того, такі організації, як Організація економічного співробітництва та розвитку та Transparency International розробили спеціальні цільові інструменти для боротьби з корупцією у сфері закупівель [9].

Усі названі міжнародні документи відіграють важливу роль у законодавчій площині. Попри те, що комплексність регуляторних правил, закладених у ці інструменти, істотно варіюється, в основі цих правил закладені єдині основоположні принципи: прозорості, чесної конкуренції та об’єктивності критеріїв прийняття рішень у сфері закупівель. Дотримання їхніх положень допоможе Україні втілити антикорупційні ініціативи у сфері закупівель та підвищити прозорість процедур, сприятиме подоланню існуючих та потенційних ризиків корупції у сфері закупівель, включаючи просування електронних закупівель. Адже, незалежно від того, наскільки унікальна чи особлива ситуація в Україні, цілком зрозуміло, що проблеми з корупцією тією чи іншою мірою виникають у кожній національній системі державних закупівель [10]. Тому, залучення успішного світового досвіду і міжнародних інструментів у цій галузі є вельми важливим.

Список використаної літератури:

  1. Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законів України щодо здійснення моніторингу закупівель: Закон України № 2265-VIII від 21.12.2017. // Голос України від 26.01.2018. – № 17.
  2. Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні : Закон України № 5463-VI від 16.10.2012. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2939-12.
  3. Збірник директив ЄС з питань державних закупівель. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://eupublicprocurement.org.ua/wp-content/uploads/2015/ 02/EU-PP-Directives-Compendium_UKR.pdf.
  4. Конвенція Організації Об’єднаних Націй проти корупції // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2007. – № 49.
  5. Конвенція про використання електронних повідомлень в міжнародних договорах. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_e71.
  6. Типовий закон про електронну торгівлю Комісії Організації Об'єднаних Націй з права міжнародної торгівлі. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_321.
  7. Типовий закон ЮНСІТРАЛ про електронні підписи [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_937.
  8. Угода про державні закупівлі. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/981_050.
  9. Каліна А. Корупція та державні закупівлі: міжнародні правові інструменти / А. Каліна. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://eupublicprocurement.org.ua/inter­national-legal-tools-and-anti-corruption-efforts-regarding-public-procurement.html?lang=RU.
  10. Трофименко О. Г. Електронні закупівлі як засіб боротьби з корупцією/ Трофименко О. Г. // Актуальні проблеми реалізації положень Закону України «Про запобігання корупції»: матеріали регіонального наук.-практ. круглого столу. – (1–2 грудня 2017 р.) – Запоріжжя: ЗНУ, 2017. – С. 185–188.

 

Вы здесь: Home Доклады конференции Список докладов конференции "Информатизация общества: проблемы и перспективы" (2018 г.) Трофименко О. Г. ЗАКОНОДАВЧЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ЗАКУПІВЕЛЬ В УКРАЇНІ