ДЕЯКІ АСПЕКТИ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ СУДОЧИНСТВА

Гірник Станіслав Геннадійович

студент 5-го курсу судово-адміністративного факультету
Національного університету «Одеська юридична академія»

Одним з основних завдань Державної судової адміністрації (ДСА) України є здійснення організаційного забезпечення діяльності судів та установ судової системи. Згідно з Положенням про Державну судову адміністрацію України [1], яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2009 р. № 14, діяльність ДСА України спрямоване на реалізацію державної політики в сфері інформатизації системи судочинства. Зокрема, вона відповідає за створення необхідних умов щодо забезпечення громадян та суспільства своєчасною, достовірною та повною інформацією за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ).

Підвищенню якості правосуддя шляхом використання ІКТ сприятиме передовсім утілення у реальність концептуальних положень Закону України «Про Національну програму інформатизації» від 04.02.1998 р. № 74/98-ВР, Концепції Національної програми інформатизації, схваленої Законом України від 04.02.1998 р. № 75/98-ВР, Закону України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007 – 2015 роки» від 09.01.2007 р. № 537-У. В цих законодавчих актах визначені організаційно-правові, соціально-економічні, науково-технічні процеси, що спрямовані на впровадження інформаційних систем, мереж, ресурсів та інформаційних технологій в систему судочинства для задоволення інформаційних потреб [2–4].

Протягом останніх років у більшості країн світу відбувається активне впровадження електронного судочинства, яке передбачає проведення дистанційного розгляду судових справ, створення та накопичення банку даних судових справ і рішень, автоматизованих інформаційно-пошукових систем, автоматизованих робочих місць, програмно-апаратних та програмно-технічних комплексів, систем автоматизованого прийняття рішень тощо.

Міжнародний досвід спонукає до докорінної модернізації процедури судочинства на основі новітніх телекомунікаційних технологій. Ще у травні 2000 р. в Великої Британії відбувся ХІV Колоквіум Ради Європи, присвячений застосуванню сучасних телекомунікаційних технологій у правовій сфері. Були розроблені рекомендації Комітету експертів з питань автоматизації процедури судочинства, в яких запропоновано державам-учасницям Ради Європи запроваджувати ІКТ на всіх стадіях судочинства, в тому числі в інтерактивному режимі за допомогою сучасних засобів телекомунікаційних технологій. З цією метою пропонується обладнати відповідними електронними засобами зали судового засідання, органи розслідування, слідчі ізолятори, адвокатські контори тощо.

Однією з перших країн Європи, яка ввела такі технології у процесуальне право є Австрія. Також ця держава є активним членом програми e-Justice, що запропонована Єврокомісією для допомоги громадянам та організаціям ЄС отримання інформації в галузі судочинства.

У Німеччині Цивільний процесуальний кодекс надає учасникам судового процесу можливість участі в судовому засіданні шляхом використання відео та аудіо засобів, отримання судових документів через електронну пошту, ознайомлення з матеріалами справи в електронній формі, он-лайн трансляцію судового розгляду та ін.

Упровадженню новітніх ІКТ у систему судочинства значна увага приділяється цивільно-процесуальним законодавством Англії. З 1991 р. в державі створений спеціальний Судовий комітет з інформаційних технологій, який займається впровадженням інформаційних технологій у судочинстві. Наприклад, Правила цивільного судочинства передбачають можливість подання до суду документів в електронній формі, впровадження телекомунікацій у судочинство тощо.

Активні кроки у застосуванні ІКТ у судочинстві зроблено в Бельгії. З 2008 р. в країні діє проект «Фенікс», який передбачає єдину комп'ютеризацію судової системи країни. У зв'язку з цим Палатою представників Бельгії ухвалений закон щодо проведення електронних судових розглядів.

Аналогічні зміни щодо впровадження елементів системи електронного судочинства відбуваються і в інших країнах [5].

На основі проведеного аналізу використання ІКТ в судочинстві у світі можна стверджувати, що інформатизація судочинства повинна будуватися на законодавчому дозволі використання новітніх ІКТ. Необхідно прийняти низку нових нормативно-правових актів та внести зміни у існуючи в сфері інформатизації судової системи.

В нашої країні інформатизація судочинства поки що зводиться лише до автоматичного розподілу судових справ та використання електронних документів за допомогою автоматизованої системи документообігу, використання вибіркового фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів та окремих випадків дистанційного процесу з використанням відеоконференцзв'язку, які, по суті, є додатковими до існуючих традиційних процедур взаємодії суду та учасників судового процесу.

Застосування електронного судочинства полегшить доступ до правосуддя, прискорить швидкість розгляду та якість судових справ судами та буде сприятиме економії судових витрат. Переведення судового процесу в електронний формат дозволить вирішити проблему неефективних існуючих процедур офіційних судових запитів та повідомлень, обміном судових документів.

Список використаної літератури:

  1. Положення про Державну судову адміністрацію України, від 14.01.2009р.
  2. Офіційний Веб-портал «Судова влада України» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://court.gov.ua/.
  3. Концепція галузевої програми інформатизації судів загальної юрисдикції, інших органів та установ судової системи [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://od.court.gov.ua/tu16/info_suddi/conzepcia/.
  4. Стратегічний план розвитку судової влади України на 2013 – 2015 роки, затверджений Радою суддів України 21 грудня 2012 року [Електронний ресурс]. –  Режим доступу: http://court.gov.ua/969076/rsusp/.
  5. Білоус В. В. Інформатизація судочинства як гарантія конституційного права на доступ до правосуддя / В. В. Білуос [Електронний ресурс]. –  Режим доступу: http://dspace.nlu.edu.ua/bitstream/123456789/6551/1/Bilous_Vasyl_289_295.pdf
Вы здесь: Home Доклады конференции Список докладов V конференции (2017 г.) Гірник С. Г. ДЕЯКІ АСПЕКТИ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ СУДОЧИНСТВА