Волошин О.М.

студент 2-го курсу факультету підготовки слідчих ОВС НУ «ОЮА»

Науковий керівник: к.ю.н. Чанишев Р.І.

ЩОДО ПРАВОВОГО АСПЕКТУ ВИКОРИСТАННЯ GNSS GALILEO

Глобальні навігаційні супутникові системи (далі – GNSS) забезпечують міліметрову точність вимірювань і використовуються у фундаментальних дослідженнях, спостереженнях, у геодезії та картографії, а також у навігації, керуванні та контролі авіаційних, морських і наземних транспортних засобів.

Штучні навігаційні супутники Землі, які перебувають на висоті 20 тисяч кілометрів, генерують і формують навігаційне поле Землі, моніторинг якого має підтвердити точність, цілісність, неперервність та експлуатаційну готовність систем ГЛОНАСС, GPS, Galileo, SBAS, GBAS, Compass тощо.

Ідея міжнародно-правового регулювання даної сфери започаткувалася Генеральною Асамблеєю ООН ще у середині XX ст., а саме Резолюцією 110 (ІІ) від 3 листопада 1947 року. В даному документі було рекомендовано державам сприяти поширенню дружніх відносин між ними на підставі цілей і принципів Статуту ООН [7]. Прикладом виконання рекомендації є: Програма добросусідства Угорщина-Словаччина-Україна [4] та Програма транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна тощо [5].

Сьогодні стрімко поширюється використання GNSS, зокрема, ГЛОНАСС і GPS, наземних та супутникових систем функціональних доповнень GNSS та прикладних систем і сервісів на їх основі в інтересах різноманітних споживачів та користувачів, а виробництво відповідної апаратури стало масовим. ГЛОНАСС та GPS розроблялися як системи подвійного призначення – воєнного і цивільного, насамперед, для безпеки повітряного і морського руху, робіт із землевпорядку­вання і синхронізації шкал часу. Міжнародна організація цивільної авіації (ICAO) і міжнародна морська організація (IMO) прийняли за обов’язкове використання систем ГЛОНАСС і GPS на суднах. Galileo – GNSS, яка знаходиться на етапі створення супутникового угрупування і розрахована виключно для цивільного призначення, що відрізняє її від інших GNSS [8, с. 65-66]. У проекті задіяні країни ЄС, КНР, Ізраїль, РФ і Україна, що і впливає на актуальність даної роботи.

За своїм характером супутниковий зв’язок багатонаціональний, оскільки супутниковий сигнал рухається у космосі й покриває Землю, незважаючи на кордони чи національності. З огляду на значення супутникового зв’язку виникає необхідність у застосовному законодавстві. На природу супутникового зв’язку впливає те, що головні компоненти GNSS регулюються на різних рівнях: питання системи супутників, які знаходяться на середній навколоземній орбіті, регулює наднаціональне право; геостаціонарної системи функціонального доповнення – міжнародне; супутникових навігаційних систем та електронної (цифрової) карти (додаткової інформації) – національне і регіональне право. Оскільки актуальними є, питання, які стосуються Galileo, надалі мова піде саме про дану GSNN.

Зазначеним компонентам відповідають такі акти, відповідно: 1) міжнародні договори ООН [3] щодо мирного використання космосу; Угода Міжнародного союзу електрозв’язку про використання радіочастот для радіозв’язку та угода і процедура надання консультацій МСЕ щодо виділення позицій для супутників на орбіті; законодавство, застосовне до експлуатаційної організації (Єврокосмічного агентства (ESA); 2) застосовні закони і правила ESA; 3) національні і Європейські стандарти радіоелектронного обладнання, Директива 2007/2/ЕС щодо створення інфраструктури просторової інформації ЄС (INSPIRE) і закони про поширення й опрацювання інформації, конфіденційність даних [2, с. 17-18]. Оскільки більшість національних законів держав-членів ЄС відповідають або повинні відповідати правовим стандартам і системам, рекомендованих ЄС – до уваги береться нормативна база ЄС у сфері GNSS.

Із розвитком Galileo ЄС започаткував GMES (Глобальний моніторинг навколишнього природного середовища і безпеки), систему спостереження за Землею для інформаційних систем, впроваджених для користувачів. Розвиток потреб останніх вказує на розвиток інтегрованих телекомунікаційних, метеорологічних, контролюючих та інших космічних систем у різних сферах.

Galileo надаватиме 5 послуг: 1) Open Service – безкоштовний сигнал на 95% території міст; 2) Commercial Service – платний сервіс для професіоналів, які потребують високого рівня виконання і гарантій; 3) Safety-of-Life Service – наявна гарантія отримання сигналу та система попередження при зниженні точності визначення; 4) Public Regulated Service – особливо надійна і високоточна служба з кодуванням сигналу і строго контрольованим колом суб’єктів; 5) Search & Rescue – система прийому сигналу лиха (SOS), знаходження його місця з можливістю отримання відповіді від центру порятунку, яку включать в Глобальну морську систему зв’язку під час лиха, для забезпечення безпеки мореплавства. Galileo буде сертифікована відповідно до Регламентів «Single European Sky».

В брошурі «Galileo and EGNOS playing a key role in Europe’s global monitoring programme» European Global Navigation Satellite Systems Agency [1] було опубліковано потенційні сфери використання Galileo: 1) сфера океану і моря; 2) навколишнього середовища; 3) палива і енергетики; 4) земельних ресурсів; 5) агропромислового комплексу; 6) швидкого реагування; 7) глобальної безпеки; 8) гуманітарної допомоги. Розглянемо детальніше деякі з даних сфер.

Фінансований ЄС проект MARUSE вже демонструє переваги навігаційних послуг для моряків, а також забезпечення їх безпеки Galileo. Так, в м. Обан, Шотландія, партнерами по проекту було розміщено як віртуальні, так і реальні аварійні буї, що підвищило ефективність моделювання корабельної аварії. Інший проект MARGAL забезпечує більш точну і надійну навігацію на воді («waterborne navigation»), що на меті має забезпечити детальне картування, покращити і узгодити обмін інформацією між станціями і суднами. Так, позиціонування від відкритого моря до внутрішньо-водних шляхів стане приближеним до найкращих результатів у цій сфері. Також пропонується використовувати Galileo як інструмент у виявленні, моніторингу та при очищенні від розливів нафти тощо.

У сфері навколишнього середовища система може використовуватися для відстеження забруднювачів, небезпечних об’єктів та природних явищ, такі як айсберги, а також для нанесення на карту приливів, течій і рівня моря. Впровадження супутникового позиціонування допоможе здійсненню моніторингу за швидкими змінами в атмосфері, за туманом та навіть прогнозуванням землетрусів. Також може бути встановлене відстеження і нагляд, наприклад, за китами у Атлантиці та зникаючими видами тварин в Румунії, щоб зберегти їх та розвити еко-туризм.

Агропромисловий комплекс вже давно став ключовим бенефіціаром послуг GMES. Завдяки Galileo фермери виграють від більш ефективного розподілу сільськогосподарських хімікатів та добрив на території вирощування. Ще один проект ЄС FIELDFACT розробляє корисні і прості додатки до GNSS для дрібних фермерів, а також платні демонстратори, в яких збирає та інтегрує дані на землі стосовно врожаю, що повинно зменшити адміністративне навантаження в даній сфері.

Прикладами можливого використання Galileo також є: 1) гармонізація на залізничному транспорті підтримується системами ЕТСS і ERTMS, які забезпечують сумісність всієї залізничної мережі ЄС; 2) сумісність електронних систем стягнення плати за проїзд автошляхами у ЄС встановлюється Директивою про дорожній збір (2004/52/EC), а системи, введені в експлуатацію після 2007 р., використовуватимуть технології супутникового позиціонування і мобільного зв’язку; 3) гармонізацію сумісності і процедур ліцензування у сфері управління повітряним рухом встановлює Пакет норм щодо спільного повітряного простору; 4) в Рекомендації Єврокомісії від 25 липня 2003 року про опрацювання інформації про особу, яка здійснює телефонний дзвінок (E112) – COM (2003) 2657 – вказано, що для кожного екстреного виклику, зробленого на Європейський номер екстрених викликів 112, оператори державної телефонної мережі повинні пересилати у відповідні пункти служб державної безпеки найповнішу наявну інформацію про місцезнаходження такого абонента [2, с. 29]. Аналізуючи дані приклади можна сказати, що вторинне законодавство ЄС підтримує використання Galileo, зобов’язуючи або ж рекомендуючи її державам-членам ЄС.

Насамкінець, сьогодні існуючі GNSS почали орієнтуватися на цивільних користувачів, а інформаційна сфера історично сформувалася і розвивається на відкритій екстериторіальній основі та здійснюється суб’єктами права незалежно від відстані та кордонів [6, с. 16]. Так, на природу супутникового зв’язку та її складність впливає те, що компоненти GNSS регулюються на різних рівнях: міжнародному, наднаціональному, національному і регіональному. Повноцінне введення в дію Galileo, на прикладі презентації спільного підприємства Galileo (GJU) ЄС про стан системи Galileo [2, с. 30], призведе до того, що точність позиціонування збільшиться в 4-6 разів, забезпечуватиметься більш чітке бачення навколишнього середовища з космосу, а не від так-званих наземних систем моніторингу, що дозволить краще вивчити і зрозуміти стан нашої Землі і її еволюції. Але вирішальне значення для успіху проекту має всебічне і повне використання системи, що і має забезпечуватися як обов’язковими, так і рекомендаційними нормами як міжнародного, так і наднаціонального права.

Література

  1. Galileo and EGNOS: playing a key role in Europe’s global monitoring programme. [Електронний ресурс] - Режим доступу: clck.ru/98yve - Назва з екрану.

  2. Підтримка інтеграції України до Транс-Європейської транспортної мережі ТЄМ-Т. РК7. Міжгалузеві питання Галілео ГНСС. Заключний звіт 7.4. //Програма Європейського Союзу для України – К., 2010. – 32 с.

  3. Status of the five UN treaties on outer space. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://clck.ru/98yve. - Назва з екрану.

  4. Програма добросусідства Угорщина-Словаччина-Україна. [Електронний ресурс] – Режим доступу – bereg.buvrtysa.gov.ua. - Назва з екрану.

  5. Програма транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна на 2007-2013 роки. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://pl-by-ua.eu/ua. - Назва з екрану.

  6. Задорожний А.В., Пазюк А.В. Международное информационное право: учебное пособие / Задорожний А.В., Пазюк А.В. – К.: ЧП «Фенікс», 2013. – Т. 1. – 854 с.

  7. Колосов Ю.М. Новый международный информационный порядок и проблема поддержания мира / Колосов Ю.М., Цепов Б.А. – М., 1983.

  8. Скорик Є.Т. Нова супутникова система проекту GALILEO // Наука та інновації. – 2007. – Т. 3. – №2. – С. 64-73.

Вы здесь: Home Доклады конференции Список докладов II конференции (2014 г.) Волошин О.М. ЩОДО ПРАВОВОГО АСПЕКТУ ВИКОРИСТАННЯ GNSS GALILEO