Яцишин А.О.

студент 2-го курсу Інституту прокуратури та слідства НУ «ОЮА»

Науковий керівник: к.т.н., доцент Задерейко О.В.

ШПИГУНСТВО В СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ

З моменту появи соціальних мереж їх популярність зростає з кожним днем. Вона є настільки високою, що практично кожен користувач мережі Інтернет є зареєстрованим в тій чи іншій соціальній мережі. Усі ми знаємо про плюси цього сегмента мережі, але чи замислюємося ми про його мінуси? [1].

У наш час дуже поширеною стала проблема інформаційної безпеки суспільства. Зокрема через виникнення шпигунства в соціальних мережах. Самі того не підозрюючи, користувачі соціальної мережі стають абсолютно незахищеними перед вторгненням у їх особисте життя. Згадаємо хоча б приклад із прес-секретарем міського прокурора у Сумах, фото трирічної давнини якої було знайдене в її профілі і подане користувачам, як неприпустиму для посади, яку вона обіймає, поведінку.

Це все зумовлено тим що жінки стежать за чоловіками, чоловіки-за коханками, батьки-за дітьми, діти-за друзями, а держава за всіма.

Одним з перших перспективи централізованого контролю Інтернету усвідомив Китай. Здавалося б, 130 мільйонів користувачів, електронна пошта, блоги, розсилки - як підкорити собі цю гігантську машину? Але уряд Китаю швидко знайшло рішення, грамотно організувавши систему виявлення політично небезпечного контенту і його розробників. До речі, вразливість одного з таких рішень - проекту «Зелена гребля» - послужила приводом для міжнародного скандалу [2].

Досвід китайського інтернет-шпигунства швидко переймають інші країни з жорстким правлячим режимом. Результатом іранської цензури стали арешти кількох блогерів та інтернет-журналістів. Сирійські цензори пішли ще далі - двоє громадян Сирії піддалися тортурам за публікацію в Інтернеті нелегальних з точки зору уряду матеріалів.

Але не тільки міфічні східні тирани «плюють» на права людини. І в європейській частині Міжнародної Мережі цензура вже не є екзотикою. Приватні сторінки, електронна пошта, особиста інформація - все це в будь-який момент може стати надбанням правоохоронних органів. І на цьому «благі наміри» європейців не закінчуються - Євроюст (Eurojust) намагається домогтися дозволу на доступ до програм інтернет-телефонії (Skype та його аналоги).

Американські розвідувальні органи, за даними відомо журналу New Scientist, вже давно і серйозно розробляють цю тему. Дослідження в даній області фінансує Національне агентство безпеки США. Дослідницька робота ведеться в області масового автоматичного збору приватної інформації, яку люди публікують на своїх сторінках у соціальних мережах. При цьому йде пошук способів використання технологій так званої «Семантичної мережі» для інтеграції відомостей з соціальних мереж в базу даних з інформацією про банківські рахунки (в тому числі руху за рахунком), відомостях про володіння нерухомістю. У цю ж систему можна інтегрувати історію переміщень людини (ці відомості доступні з мереж стільникового зв'язку) та іншу інформацію. Якщо така система буде реалізована, то Національне агентство безпеки зможе генерувати докладне досьє на будь-якого громадянина будь якої країни [3].

Також існує промислове шпигунство. Однак, окрім стеження за конкретною людиною чи перегляду сторінок своїх майбутніх найманців, ще є поняття корпоративного шпигунства, коли соцмережі стають найголовнішим джерелом витоку інсайдерської інформації. Експерти з інформаційної безпеки нагадають, що у такому випадку приказка "у стін є вуха" на сьогоднішній день стосується і "стіни" Facebook, чи іншої соцмережі.

Багато зловмисників займаються так званим соціальним інжинірингом, домагаючись обманним шляхом, щоб співробітники цільової компанії клікнули на посилання чи відкрили лист нібито від колег чи друзів з соцмережі. Так вони потрапляють на шкідливі сайти, які непомітно встановлюють на комп'ютери корпоративної інформаційної системи трояни і програми-шпигуни, які збирають інформацію. Одна з найвідоміших кібератак останнього часу була спрямована проти Google і щонайменше ще 30 компаній.

Експерти корпорації McAfee стверджують, що люди втрачають пильність в соцмережах і навіть не розуміють, що розкривають цінну для ворогів та конкурентів інформацію. Тому деякі компанії закривають, чи обмежують доступ до соціальних мереж на робочому місці. Цікаво, що у минулому році відразу кілька співробітників компанії Volvo негайно були звільнені після того, як оновили свій статус в Facebook: "Ось і пройшов ще один день роботи в цьому дурдомі" [4].

Крім підступів спецслужб у соцмережах, чи промислового шпигунства має місце Інтернет-шпигунство меншого масштабу - чоловіки і жінки платять за злом сторінок своїх партнерів, пішовши на поводу у ревнощів. Порушувати закони, які гарантують недоторканність особистої інформації в Інтернеті, можна не тільки легко, але і безкарно. Довести склад злочину в мережі настільки складно, що судова практика по таких справах мінімальна.

Соціальні мережі збирають біографічні дані, щоб дозволити користувачам легко знаходити один одного. Така інформація також залучає мисливців за персональними даними. Перш ніж заповнювати анкету, подумайте трохи і певна частка скептицизму тут не завадить. Наприклад, дівоче прізвище матері, рік закінчення школи, або кличка домашнього вихованця часто служать контрольними питаннями для зміни паролю.

Існує чимало спеціальних програм стеження і злому. Деякі з них можна безкоштовно скачати в Інтернеті, а більше складні - купити. Наприклад, одна з найпопулярніших програм Spy Recon не тільки фіксує все, що було введено з клавіатури, в тому числі паролі, але і записує чати, які велися з використанням комп'ютера (ICQ, Skype, MSN).

Виявити електронного зломщика досить важко. Вартість послуг хакерів залежить від складності завдання, термінів виконання та особистості жертви. Ціна може коливатися від 50 доларів до кількох тисяч. Ставши жертвою злому на побутовому рівні, просто змиріться. Правоохоронні органи цим займатися не будуть. Але якщо це дуже важливо, і ви готові розлучитися з чималою сумою грошей за приватне розслідування, звертайтеся до детективне агентство. Тому якщо, вам дорога ваша приватність, обмежте особисту інформацію, якою ви ділитеся в соціальній мережі, і не нехтуйте заходами безпеки.

Також, щоб дізнатися про користувача соціальної мережі можна скористатися тільки досягненням науки ,не застосовуючи незаконні засоби. Вчені Кембріджського університету виявили, що навіть те, як користувач ставить «лайки» у Facebook, може розповісти багато що про його політичні та релігійні погляди, сексуальну орієнтацію, сімейний стан, шкідливі звички й інші аспекти особистої інформації, які він не хоче розкривати у своєму профілеві. А сучасні комп’ютерні програми дозволяють «витягти» усю цю інформацію з соцмереж і проаналізувати її.

За підсумками цього дослідження вченим, аналізуючи «лайки» вдалося з вірогідністю 88% визначити сексуальну орієнтацію чоловіків, які брали участь у дослідженні, 95% — расову приналежність, 80% — політичні і релігійні погляди, які не були відображені в профілях.

З листопада 2011 року Facebook запатентував засіб, за допомогою якого отримав можливість слідкувати за користувачами, навіть тоді, коли ті знаходяться поза соціальної мережею. Американські журналісти стверджують, що активну пропаганду соцмереж фінансує ЦРУ. Їх російські колеги впевнені, що замовником мережі «Одноклассники» було ФСБ Росії. [5].

Література

  1. Соціальні мережі як чинник інформаційної безпеки. Інформаційно-аналітичний бюлетень, додаток до журналу «Україна: події, факти, коментарі» Огляд інтернет-ресурсів (30.12–12.01), № 1, Київ 2013.

  2. Вопросы обеспечения информационного суверенитета государств в виртуальной среде интернет и тенденции их развития в Украине. – [Электронный документ] – Режим доступа: http://zadereyko.info/moi_publikacii/voprosu_obespecheniya_informacionnogo_syvereniteta_gosydarstva.htm.

  3. Агентство национальной безопасности сша активно создает «социальные карты» на пользователей социальных сетей. [Электронный документ] – Режим доступа:  - http://zadereyko.info/sbor_informacii_o_polzovatele/anb_sobiraet_informaciy_o_polzovarelah_sostsetey.htm

  4. За українцями в соцмережах шпигують злодії, спецслужби і роботодавці. [Електронний документ] – Режим доступу:  - https://tsn.ua/ukrayina/za-ukrayincyami-v-socmerezhah-shpiguyut-zlodiyi-specsluzhbi-i-robotodavci-283283.html).-2013.-22.11.

  5. Соціальні мережі вільний обмін думками чи маніпулювання свідомістю. [Електронний документ] – Режим доступу: https://xpress.sumy.ua/article/society/5700.

Вы здесь: Home Доклады конференции Список докладов II конференции (2014 г.) Яцишин А.О. ШПИГУНСТВО В СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ