Курта А. А.

студентка 1-го курсу судово-адміністративного факультету НУ «ОЮА»

Науковий керівник: к.п.н. Логінова Н.І.

ЗАСТОСУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В СУДОВІЙ ЕКСПЕРТИЗІ

Нестабільність соціально-політичної ситуації, поглиблення кризових явищ в економіці ускладнили криміногенну обстановку в Україні. У державі збільшилась кількість тяжких злочинів проти життя та здоров'я людей, майнових інтересів громадян та держави. Злочинність стала одним з визначаючих факторів, що загрожують національній безпеці України. Боротьба зі злочинністю є важливим напрямом  діяльності держави і вимагає постійного вдосконалення роботи правоохоронних органів. На сьогодні компетентні структури державної влади і МВС України приділяють цьому питанню значну увагу, здійснюючи програму організаційно-правового і науково-технічного забезпечення правоохоронної практики. У зв'язку з цим постає необхідність розробки технічних і програмних засобів для реалізації науково-технічних досягнень, інформаційного забезпечення боротьби зі злочинністю, розширення можливостей їхнього використання для розкриття, розслідування і попередження злочинів [1].

Метою даної роботи є дослідження застосування ЕОМ в судових експертизах, таких як дактилоскопічна та фоноскопічна, що є достатньо поширеними в Україні.

На сьогодні розвиток технологій біометричних сканерів переживає бурхливий розвиток. Наполегливо ведеться пошук нових методів з метою більш ефективного захисту суспільства. Так, спеціалісти ПП «Дакто» (Україна) розробили електричний метод отримання зображення поверхні пальців людини (рис. 1). Технологія цього методу ґрунтується на використанні спеціального електрооптичного полімерного шару, який випромінює електромагнітні хвилі, коли палець прикладений до сканера, неоднорідність електричного поля на його поверхні (різниця потенціалу між валиками та борозенками шкіри пальця)відбивається на випроміню­вання шару [2].

Рис. 1. Електрооптичний сканер: 1 – скло, 2 – прозорий провідник, 3 – електрооптичний полімерний шар, 4 – діелектрик, 5 – контакт,
6 – палець, 7 – генератор

Випромінювання ділянок шкіри (валиків), які торкаються до електрооптичного полімерного шару, потрапляє на світлочутливу матрицю, а місця борозенок не торкаються до даного шару і не дають випромінювання. Потім за допомогою математичної обробки отримають зображення поверхонь шкіри (рис. 2).

Рис. 2. Зображення поверхні шкіри пальця в електронному вигляді

Розроблений пристрій дає можливість отримувати не тільки об’ємне (рис. 3) електронне зображення відбитків пальців, а й наочно цифровому вигляді реєструвати зміни біоенергічної активності людини, фіксувати, візуалізувати топологічне розміщення (рис. 3) біологічно активних точок (БАТ) на поверхні її шкіри [2].

Можливість отримання не тільки папілярного візерунку пальця, а й топологію розміщення БАТ на поверхні шкіри важливе, на нашу думку, при ідентифікації осіб, які зловмисно знищили папілярний візерунок. Імовірність помилки розробленого методу ідентифікації особи є малозначною (10-18).

За результатами проведених досліджень [3, 4] встановлено, що електрометричний дактилоскопічний сканер «Дакто БАТ», вирізняє муляжі від живого пальця й може бути використаний для достовірного дактилоскопіювання осіб без фарбовим методом.

Рис. 3. Топографія розміщення біологічно активних точок на поверхні пальця

У дактилоскопічних дослідження використовують і інші програми. Наприклад: «DEX», «Дермолог», «Папілон» та ін. Вони також є не менш ефективні, так підтвердженням може слугувати статистика МВС: за допомогою автоматизованої дактилоскопічної інформаційної системи (АДІС) «Папілон» в 2012 році розкрито 648 злочинів , встановлено особу більше трьохсот громадян, чиї непізнані трупи були виявлені на території України. З використанням централізованих автоматизованих обліків знайдені 5633 викрадені речі, в тому числі 4893 стільникових телефону, 220 автомашин, 24 одиниць вогнепальної зброї, а також виявлений 1321 розшукуваний громадянин.

Останнім часом в якості вагомих доказів виступають цифрові аудіо і відеозаписи, отримані на мобільних телефонах, багатоканальних цифрових регістраторах, цифрових відеокамерах, записуючі прилади на DVD та CD-диски. Переваги цифрових звукозаписуючих приладів беззаперечні. Однак, з точки зору криміналістики та судової експертизи, цифрова фонограма має величезну кількість недоліків.

Цифрові фонограми та інші електронні докази, що передаються в електронному вигляді в мережах, включаючи Інтернет, взагалі доказами не є, оскільки неможливо виключити їх фальсифікацію, так як технічні засоби виявлення монтажу та інших змін недостатньо чуттєві і надійні.

Також не заперечується можливість підробити запис при певному «захисті» його, наприклад, підмішувати певні шуми тощо, але кожен захист може бути зламаний при відповідному оснащенні і знаннях [5].

Ще одну проблему створює цифровий запис, створений по алгоритму кодування чи декодування GSM. Тобто в телефонних розмовах, коли абоненти роблять паузу репліках, іде розрив у безперервному записі. Для заповнення цих розривів створюються так звані «комфортні шуми» – однорідні штучні сигнали. Ця специфіка мовного сигналу вводить нові проблеми при виявленні ознак монтажу [6].

В основу методики фоноскопічних досліджень покладені акустичний і лінгвістичний аналізи усного мовлення. Лінгвістичний аналіз у цілому спрямований на дослідження усного мовлення, що відбиває соціальні, інтелектуальні, психофізіологічні та інші особистісні характеристики людини; акустичний – на вивчення характеристик, визначених анатомічними, фізіологічними і психофізіологічними особливостями індивідуума.

Акустичний аналіз базується на численних вимірах спектрально-часових характеристик мовного сигналу та їх наступної статистичної обробці для виявлення індивідуального комплексу ознак. Причому якщо раніше цей процес був досить трудомісткий, розвиток комп'ютерної технології фоноскопічних досліджень дозволило не тільки повністю реалізувати всі можливості аналогових електроакустичних приладів, але й здійснити вимірювання акустичних параметрів, що раніше було просто неможливо.

Комплексний лінгвоакустіческій аналіз мови дозволяє проводити ідентифікацію людини навіть по фонограм низької якості і малої тривалості. Фоноскопічні дослідження проводяться за допомогою вимірювально-обчислювальних комплексів, що включають високоякісну звукозаписну і відтворюючу апаратуру, з'єднану з комп'ютером, оснащеним спеціальним пристроєм введення-виведення акустичної інформації і пакетом прикладних програм для обробки мовних сигналів і подальшого їх дослідження.

Крім ідентифікаційних можливо також рішення не менш актуальних для розкриття і розслідування злочинів діагностичних завдань, що дозволяють судити про багатьох фізичних, психічних і соціальних ознаках особистості.

Фоноскопічни експертизи вже перестали бути унікальними. В даний час вони проводяться в державних експертних установах Міністерства юстиції та Міністерства внутрішніх справ України [7].

На основі розглянутого, можна зробити висновок, що використання дактилоскопічної та фоноскопічної експертиз значно дозволили зробити крок вперед досудовій експертизі. Так, наприклад оцифрування процедури зняття відбитків пальців зробило комфортнішим цей необхідний процес, дозволило виключити не лише можливість фальсифікації папілярного малюнку, а і дослідити біометрію підозрюваного, що значно полегшує подальше розслідування. Використання фоноскопічних доказів розширило межі та способи розслідування і збору доказів: розмови по мобільному телефону, запис на диктофон тощо.

Література

  1. Нижник А. В. Автоматизовані дактилоскопічні комплекси типу DEX та їх використання в експертній діяльності. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.naiau.kiev.ua/tslc/pages/biblio/visnik/nomer3/ all_nigh.html. – Назва с екрану.
  2. Кривутенко А. І. Методика візуалізації біологічно активних точок// Винахідник і раціоналізатор. – 2001. – № 2 – С. 18-19.
  3. Вересенко Ю. В. Випробування дактилоскопічних сканерів щодо можливості розрізнення штучних та справжніх папілярних візерунків// Сучасна спеціальна техніка. – 2012. – № 2. – С 112-117.
  4. Вересенко Ю. В. Вивчення та аналіз особливостей дактилоскопічних сканерів// Сучасна спеціальна техніка. – 2013. – № 2 (33). – С. 87-90.
  5. Галяшина Е.И. Возможности использования цифровой фонограммы как доказательства // Эксперт-криминалист. – 2008. – № 4. – С. 21-23.
  6. Аверьянова Т. В., Белкин Р. С., Корухов Ю. Г. Криминалистика: Учебник для вузов / Под ред. профессора Белкина Р. С. –  Москва: «Норма», 2000. – 990 с.
  7. Савельева М.В., Смушкин А.Б. Криминалистика: Учебник. – М.: Изд-во Издательский дом «Дашков и К». – 2009. – 608 с.
Вы здесь: Home Доклады конференции Список докладов II конференции (2014 г.) Курта А. А. ЗАСТОСУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В СУДОВІЙ ЕКСПЕРТИЗІ