Крот І. Ю.

студентка 2-го курсу Інституту прокуратури та слідства НУ «ОЮА»

Науковий керівник: к.ф.м.н., доцент Козін О.Б.

ВПРОВАДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ПРАВОВИХ ПІДСИСТЕМ  ЕЛЕКТРОННОГО ПАРЛАМЕНТУ ТА УРЯДУ

Актуальність теми. Електронний уряд через глобальне розповсюдження інтернету, який включає в себе інформаційну та комунікативну технології є основою відкритих стандартів, у поєднанні з реформами державного управління. Електронний уряд має робити уряд більш ефективним та дієвим, краще реагуючим на зростаючі потреби нашого часу, більш прозорим, чітким  та легітимним, а також впровадити зручніші публічні послуги, це створює безліч нових можливостей. Головним завданням уряду є  урядування та робота з регулюванням усього суспільства. У сучасних демократіях, відповідальність та владне регулювання розділені та розподілені між різними структурами уряду, а електронний уряд покликаний для впровадження роботи усіх цих структур уряду, а не лише державного управління.

Постановка проблеми та її вирішення. Електронний уряд презентує зміни того, як послуги мають повинні бути представленні у суспільстві. Ці зміни є переходом від однієї моделі надання послуг до іншої з абсолютною  зміною позицій державних структур відносно громадян та різних бізнесових ініціатив. Громадяни більше не будуть знаходиться у конфронтації безпосередньо до агенцій та їхніх представництв, натомість послуги будуть розповсюджуватись через веб-інтерфейс.

Термін “електронний уряд” означає у різних країнах та у різних проектах різні речі, і можна припускати, що віртуально він матиме стільки ж визначень, скільки є авторів. Зазвичай, визначення групують у категорії від більш загальних до більш конкретних. Різні визначення загалом сходяться на потребі у використанні технологій, не дивлячись на їхні принципові відмінності [1].

Інтенсивне впровадження інформаційно–комунікативних технологій (ІКТ) у роботу державних органів і структур наближує їх до громадян, покращує якість і розширює спектр послуг для населення, зробити їх загальнодоступними. Держава як інструмент повинна служити інтересам суспільства, і з впровадженням в органи державної влади й управління в центрі та на місцях інформаційних технологій одержує нові можливості для інформування своїх громадян, урахування їхньої думки з ключових питань, підвищення ефективності своєї діяльності [2].

На даний момент, ми можемо  навести лише декілька прикладів успішної реалізації таких проектів. Наприклад, портал Президента, портал Кабміну і портал Верховної Ради на яких передбачено надання електронних послуг громадянам. У деяких областях також є успіхи в сфері електронного урядування. Наприклад, в Харківській, Дніпропетровській, Вінницькій. Але комплексної реалізації програми в країні досі не відбувається.

Проте, в той же час існує ряд проблем. Серед таких є впровадження інформаційно-правових підсистем електронного парламенту. Головню ж проблемою є відсутність розуміння того, що можливо реально досягти за допомогою ІКТ. На сьогоднішній день в нашій державі існує безліч перспектив щодо використання електронного парламенту, проте можливості реалізуються не в повному обсязі. Крім цього електронний парламент не виправдовує до кінця своє призначення як інформаційно-комунікативна технологія. Безумовно, інформаційною технологією електронний парламент можна назвати, а от комунікативної - вже питання спірне. Адже чіткого зворотного зв'язку між суспільством в особі його громадян і парламентом поки не простежується.

Проект має бути покликаний в першу чергу для того щоб активізувати громадян взяти участь в політичних рішеннях. Ні в якому разі не можна використовувати даний проект  як інструмент боротьби за владу чи політичний протест.

Парламентська інформаційна система повинна містити всі необхідні матеріали щодо законопроектів та поправок до них, матеріали пленарних обговорень, результати процедур голосування, а також документи, підготовлювані парламентськими комітетами. Одним з головних її елементів є офіційний веб-сайт, який своєчасно надає огляд парламентської діяльності [3].

Висновки. Деякі проекти електронного уряду спрямовані на зниження імовірності помилок і підвищення гармонійності наслідків шляхом автоматизації стандартизованих завдань. пов’язана з цим мета підвищення ефективності полягає у зниженні затрат і зменшенні кількості рівнів в організаційних процесах шляхом реструктурування операційних процедур. Таким чином зменшується час на виконання повторюваних завдань. Це зможе дати урядовцям можливість розвивати нові уміння і стимулювати кар’єрне зростання, що також може позитивно вплинути на загальну ефективність урядової адміністрації.

Електронний уряд надає можливість працівникам отримати нові навички та заощаджувати час. Так як зарплатня, яка нижча за ринкову, та неможливість залучення деяких видів заохочення буде знижувати можливість уряду до залучення та утримання кваліфікованих співробітників. Як наслідок може відбутись занепад певних зовнішніх проектів, та і до затримки у виконанні рішень.

Література

  1. Баклан І.В., Селін Ю.М. Електронний парламент: методологія прийняття рішень у процесі нормотворення / І.В. Баклан, Ю.М. Селін // Юридична наука, 2013. – №1. – С. 13-20.
  2. Ємельяненко О.М. Електронний уряд: інноваційні підходи до політики і управління в інформаційному суспільстві: автореферат дис. – Одеса, 2008. – 20 с.
  3. Клімушин П.С. Електронне урядування в інформаційному суспільстві: монографія / П.С. Клімушин, А.О. Серенок. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2010. – 312 с.
Вы здесь: Home Доклады конференции Список докладов II конференции (2014 г.) Крот І. Ю. ВПРОВАДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ПРАВОВИХ ПІДСИСТЕМ ЕЛЕКТРОННОГО ПАРЛАМЕНТУ ТА УРЯДУ