Кіш Я.В.

студент 2-го курсу Інституту прокуратури і слідства НУОЮА

Науковий керівник: к.ф.м.н.,доцент Козін О.Б.

ПРОБЛЕМА ЗАХИСТУ ЕЛЕКТРОННИХ ДОКУМЕНТІВ  ЗА ДОПОМОГОЮ ЕЛЕКТРОННОГО ЦИФРОВОГО ПІДПИСУ

Актуальність проблеми. Проблема захисту електронних документів за допомогою електронно-цифрового підпису є надзвичайно поширеною в наш час. Так як на даний момент настала ера Інтернету та електронних технологій, то чим далі тим більше починають виникати проблеми щодо захисту власних електронних документів та даних.

Суть проблеми та її вирішення. Метою даної статті є проблема захисту електронних документів за допомогою електронно-цифрового підпису, аналіз основних схем та розгляд переваг практичного використання електронного цифрового підпису (ЕЦП), а також законодавчих та нормативних актів, які визначають організаційні принципи використання ЕЦП в Україні.

Нормативна база електронного документообігу. Вдосконалення та оновлення нормативно-правової бази України, створення спеціальних юридичних норм сприятиме ефективному впровадженню та функціонуванню електронного документообігу. Для регулювання правовідносин у сфері інформаційних технологій Верховна Рада України ухвалила кілька Законів України, які набули чинності [1]:

"Про електронні документи та електронний документообіг" від 22 травня 2003 р. № 851-IV; "Про електронний цифровий підпис" від 22 травня 2003 p. № 852-IV; "Про обов'язковий примірник документів" від 9 квітня 1999 p. № 595-XTV; "Про Національну програму інформатизації" від 4 лютого 1998 р. № 74/98-ВР; "Про телекомунікації" від 18 листопада 2003 p. № 1280-IV; "Про Національну систему конфіденційного зв'язку" від 10 січня 2002 р. №2919-111; "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах" від 5 липня 1994 р. № 80/94-ВР.

Законом України "Про електронний цифровий підпис" встановлено визначення електронного цифрового підпису. Для подання податкової звітності ці питання регулює Наказ ДПА України від 10.04.2008р. № 233 „ Про подання електронної податкової звітності”. Наприклад для подання звітності до пенсійного фонду – Постанова Правління ПФУ “Про затвердження порядку подання звітів до Пенсійного фонду України в електронній формі”  від  19.04.2007  № 7-7, та інші.

Проблеми запровадження в Україні електронного документу та електронного цифрового підпису стають все більш актуальними. Вони набувають значної політичної та економічної ваги у зв’язку з розширенням використання інформаційно-комунікаційних технологій у суспільних відносинах, розбудові систем електронних платежів, електронної торгівлі тощо. При цьому, якщо у Цивільному кодексі (1963 року із наступними змінами, внесеними до нього) було багато обмежень щодо використання електронного документа, то новий Цивільний кодекс 2003 року дозволив широке застосування електронних документів у цивільних правовідносинах.

Одне з проблемних питань, що повинні вирішити законодавство у цій сфері – це робота центрів сертифікації ключів, які мають надавати послуги цифрового підпису. Спеціалісти вважають, що кількість бажаючих займатися такою діяльністю буде досить незначною. Тому, що фінансовий бар’єр виходу на ринок таких структур за нинішніх умов буде досить високим з огляду на специфіку їх функцій (надання засобів цифрового підпису, формування, розповсюдження, скасування, блокування та поновлення сертифікації ключів, генерація відкритих та особистих ключів тощо). А враховуючи те, що все повинно починатися практично з нуля, оскільки майже таким на даному етапі є ринок користувачів, «повернення» зроблених вкладень буде досить довгим.

Отже, центр сертифікації ключів є критичним елементом в системі застосування ЕЦП. Неналежна організація надання послуг ЕЦП, незабезпечення відповідного рівня безпеки функціонування, захисту інформації або збої  у роботі зазначеного суб’єкта може створити умови, що сприятимуть масовим зловживанням при застосуванні ЕЦП, в тому числі їх підробленню, компрометації та неможливість використовувати даний механізм  підписувачами, що отримують послуги ЕЦП у цих суб’єктів та особами, які перевіряють ЕЦП.

Суб’єктами, на яких проблема справляє негативний вплив є учасники електронного документообігу – користувачі послуг ЕЦП, зокрема фізичні особи, юридичні особи (ЕЦП використовується у якості печатки) незалежно від форми власності. Слід зазначити, що центри сертифікації ключів виконують функції технологічного посередника у системі електронного документообігу, учасниками якої можуть бути суб’єкти господарювання та органи державної влади. Діяльність центрів сертифікації ключів без суворого дотримання законодавства у зазначеній сфері, у тому числі ненавмисні порушення встановленого порядку виконання своїх функцій, може привести до створення сприятливих умов щодо виникнення господарських та адміністративних спорів за документами в електронному вигляді, в результаті невірного застосування механізмів ЕЦП [2].

Підбиваючи підсумки, при провадженні систем електронного документообігу слід відзначити типові проблеми із застосуванням електронного цифрового підпису:

  • потрібно встановити деякі важливі і визначені вимоги, при дотриманні яких електронний цифровий підпис буде вважатися юридично рівним власноручному підпису особи;
  • незрозуміло, які методи захисту інформації від несанкціонованого доступу одержать правове визнання - тільки ЕЦП або ж вся сукупність аналогів власноручного підпису, що використовуються при електронному обміні даними, якось: шифри, коди, паролі і т.д.;
  • потрібно створити механізм дії електронного документа, підписаного ЕЦП, як доказ у суді: до них належать процедури експертизи електронного документа, його вилучення,тощо;
  • потрібно розглянути певні питання про сертифікацію і ліцензування в сфері застосування цифрового підпису;
  • потрібно ввести в дію механізм і підстави відповідальності всіх учасників системи електронного документообігу, що використовують цифровий підпис.
  • існує неузгодженість між спеціалістами інформаційних технологій та служб діловодства,яку потрібно врегулювати;
  • небажання покращити та змінити наявні процеси діловодства з метою переходу автоматизованих систем;
  • спостерігається відсутність можливості практичного використання цифрового електронного підпису та висока вартість обслуговування електронних ключів.

Звичайно,що дані проблеми у цій сфері не закінчується розглянутим переліком і може розширюватись суттєво при розгортанні комплексних систем автоматизації діяльності,але вирішення навіть цього переліку проблем значно приблизить українську державну владу до світових рівнів інформатизації [3].

Висновки. Отже, як ми бачимо електронно цифровий підпис є важливим елементом електронного документообігу. Він спрямований на спрощення та прискорення документообігу між суб'єктами господарювання, що, в свою чергу, має зміцнити конкурентоспроможність вітчизняних підприємств, адже пришвидшиться процедура укладення цивільно-правових і господарських договорів, оформлення експортно-імпортних операцій, надання електронних банківських послуг. В Україні існує законодавча база ЕЦП, створена Національна система електронного цифрового підпису та функціонують органи, які надають користувачам послуги ЕЦП. Не викликає сумніву, що впровадження електронного цифрового підпису є загальнодержавним завданням. Всебічне використання електронного цифрового підпису дасть можливість не тільки спростити та прискорити документообіг між суб'єктами господарювання та зміцнити конкурентоспроможність вітчизняних підприємств, а й створити умови для розвитку експортно-імпортних операцій, електронної торгівлі, електронних банківських послуг, повномасштабного дистанційного навчання та надання медичних послуг із застосуванням новітніх інформаційних технологій. Окрім цього, впровадження електронного цифрового підпису закладе організаційно-технічну основу для надання електронних інформаційних послуг органами державної влади та органами місцевого самоврядування юридичним та фізичним особам з використанням інтернету. Надійне функціонування електронного документообігу буде запорукою інформаційної безпеки України.

Література:

  1. Чирський Ю. Електронний цифровий підпис: правові аспекти застосування // Довідник секретаря та офіс-менеджера. – №1(2007) – С. 26-31.
  2. Мінгальова Ю.І. «Електронний цифровий підпис як головний елемент електронного документообігу» – [Електронний документ] – Режим доступу: http://nauka.zinet.info/19/mingalyova.php.
  3. Двойленко І.В. «Вирішення типових проблем впровадження систем електронного документообігу із застосуванням електронного цифрового підпису в органах державної влади» – [Електронний документ] – Режим доступу: http://www.academy.gov.ua/ej/ej7/doc_pdf/dvoilenko.pdf.
Вы здесь: Home Доклады конференции Список докладов II конференции (2014 г.) Кіш Я.В. ПРОБЛЕМА ЗАХИСТУ ЕЛЕКТРОННИХ ДОКУМЕНТІВ ЗА ДОПОМОГОЮ ЕЛЕКТРОННОГО ЦИФРОВОГО ПІДПИСУ