Поспєлов Є. М.

студент 2-го курсу Інституту прокуратури та слідства НУ «ОЮА»

Науковий керівник: к.ф.м.н.,доцент Козін О.Б.

АВТОРСЬКЕ ПРАВО В ЦИФРОВІЙ СФЕРІ В США ТА УКРАЇНІ

Авторське право – це набір суб'єктивних виключних прав, які дозволяють авторам літературних, мистецьких та наукових творів отримати соціальні блага від результатів своєї творчої діяльності. Авторське право історично виникло внаслідок потреби захистити права авторів літературних творів та творів мистецтва; нині авторське право поширюється фактично на будь-які результати творчої діяльності, включаючи комп'ютерні програми, бази даних, фільми, фотографії і скульптури, архітектурні проекти, рекламні проспекти, карти і технічні креслення.

Так, в різних країнах світу почали розроблятися різні концепції, форми та методи захисту авторського права цифрових даних, які викладалися у відповідних нормативно-правових актах. Зокрема, цікавим є досвід та вирішення даного аспекту в сполучених Штатах Америки.

Авторське право в Сполучених Штатах Америки базувалося значною мірою на первинних положеннях англійського Статуту Анни 1709 року. З 1976 року було прийнято чинний нині закон, що встановив термін охорони протягом життя автора і додатково 50 років (нині — 70 років) після його смерті, тим самим привівши його у відповідність із законами практично всіх країн, де діє авторське право. Однак Закон 1976 року (до приєднання США до Бернської конвенції) зберігав вимоги реєстрації та депонування, джерелом походження яких був Статут Анни.

Вагомим актом, що регулює дану сферу суспільних відносин є Digital Millennium Copyright Act ( закон про авторське право в цифрову епоху) - закон, що доповнює законодавство США в галузі авторського права директивами, які враховують сучасні технічні досягнення в сфері копіювання та розповсюдження інформації.

Даний закон спрямований на виведення за межі правового поля не тільки безпосереднє порушення авторських прав шляхом копіювання, але і виробництво і розповсюдження технологій, що дозволяють обходити технічні засоби захисту авторських прав (аж до неможливості добросовісного використання). Акт посилює відповідальність за порушення авторських прав за допомогою Інтернету, в той же час, захищаючи провайдерів від відповідальності за дії користувачів.

Важливим елементом, який існує за кордоном і заслуговує уваги є методи захисту авторських прав включають сучасні технічні способи захисту інформації і прав в мережі Інтернет.

Один з них — це запис інформації із сторінок сайтів на лазерний диск, з подальшим депонуванням його у веб-депозитарії.  Даний метод ефективний у вживанні по відношенню щодо об'єктів інтелектуальної власності, для захисту суміжних прав і правової охорони нетрадиційних об'єктів, наприклад, охорони службової і комерційної таємниці. Окрім цього, захищаючи зміст інформації на сайті, можна уникнути вірогідних претензій, пов'язаних із змістом публікацій. Цей метод досить простий і виглядає таким чином: існує депозитарій, куди депонуються всі наявні матеріали, у тому числі CD і веб-сторінки. Особа подає заявку про те, що вона є власником, описуючи матеріал. Далі фіксується дата прийому матеріалу (дуже важливо для вста­новлення пріоритетності). Заявнику видають свідоцтво про те, що матеріал, прийнятий на збереження, і як одиниця збереження матеріал залишається в депозитарії.

Ще один спосіб, поширений за кордоном, — це водяні знаки в електронних копіях зображень і фотографій, їх наносять за допомогою спеціального програмного забезпечення, яке встановлює таємний код певного формату у файли. При звичайному (візуальному) розгляді зображення не можливо побачити закодовані зображення — знак «Copyright», ім'я автора, рік видавництва і т. ін. Але, за допомогою використання певного програмного засобу, можна довести, що файли містять додаткові дані про особу, яка їх записала.

В свою чергу, водяні знаки є стійкими щодо операцій із зображенням, наприклад: стискання, зміна розміру, формату і кольору, які не знищують знаки, а лише можуть їх частково пошкодити.

Ситуація ускладнюється з розвитком Інтернет, де немає поняття національних кордонів, існує постійне збільшення швидкості комунікацій і інтенсифікація інформаційних процесів. Закони, при розробці яких істотно використовувалося поняття «національних кордонів», є не придатними до вико­ристання. На Заході раніше почалася епоха глобальних інформаційних мереж і там вже досягли певного успіху на шляху захисту прав для об'єктів комп'ютерного світу. Був створений інститут «Internet Policy Institute», одним з напрямів роботи якого є розробка шляхів охорони прав інтелектуальної власності в нових умовах.

Зокрема, цікавим є рішення судове рішення Великобританії, яке встановило, що електронні листи можуть також бути об’єктом авторського права, за судовим рішенням за позовом датської компанії Dansk Eternit Holding Карла Йоргенсена.

Щодо України, то нормативно – правовим актом, який регулює авторське право та його захист, в тому числі і в цифровій сфері є  закон України «Про авторське право і суміжні права». Ситуація в нашій країні також потребує аналізу та певних змін. Важливим вектором є боротьба  із піратством в інтернеті. В цьому напрямі відбуваються деякі зміни, зокрема напрацьовується законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо захисту авторського права і суміжних прав у мережі Інтернет», який би чітко та ефективно захищав авторське право в інтернет-сфері.

Крім того, заслуговує на увагу небагата вітчизняна судова практика з  цього питання. Для прикладу можна навести справу за позовом Корпорації "Майкрософт", м. Редмонд, штат Вашингтон, Сполучені штати Америки    до    Науково-виробничої фірми "УКРБУДПРОЕКТ" ЛТД у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, м. Дніпропетровськ про стягнення компенсації за порушення авторського права у розмірі 102 060, 00 грн, суть якого полягала у  виготовлення комп’ютерних програм без ліцензії. Після детальних слухань суд задовольнив позов про стягнення коштів на користь позовника.

В висновку можна сказати, що захист авторського права у сфері цифрових даних є актуальним та потребує детального аналізу в наші дні. На законодавчому та міжнародному рівнях мають розроблятись відповідні документи та акти, які б ефективно та всебічно реалізовували дані відносини.

Література

  1. Закон України «Про авторське право і суміжні права» від 23 грудня 1993 p. № 3792-ХП // Відомості Верховної  Ради України. - 1994. - № 13 (29.03.94). - С. 64.
  2. Пастухов О.М. Авторське право в Інтернеті / Пастухов О.М. - К.: Школа, 2004. - С. 55.
  3. Дроб'язко B.C., Дроб'язко Р.В. Право інтелектуальної власності: Навч. посібник / Дроб'язко B.C., Дроб'язко Р.В. - К.: Юрінком Інтер, 2004. - С. 188.
Вы здесь: Home Доклады конференции Список докладов II конференции (2014 г.) Поспєлов Є. М. АВТОРСЬКЕ ПРАВО В ЦИФРОВІЙ СФЕРІ В США ТА УКРАЇНІ